Вуйціцький Зиґмунт
ВУЙЦІ́ЦЬКИЙ Зиґмунт (Wóycicki Zygmunt; 05. 09. 1871, Варшава — 23. 08. 1941, там само) — польський ботанік. Кандидат природничих наук (1899), професор (1913), академік Краківської АН (1928). Закінчив Варшавський університет (1896). Стажувався в університетах Мюнхена, Відня, Праги. 1900–13 та 1915–41 працював у Варшавському університеті: 1915–41 — завідувач кафедри загальної ботаніки, водночас 1916–19 — директор Ботанічного саду, 1919–20 — декан філософського факультету; за сумісництвом 1906–13 — керівник ботанічної лабораторії Варшавського музею промисловості і сільського господарства; 1913–15 — завідувач кафедри ботаніки Львівського університету. Співзасновник, президент (1926–36) і почесний член (від 1937) Польського ботанічного товариства. Наукові дослідження: флористика, цитологія, анатомія, ембріологія та генетика рослин, зокрема механізми їхнього запліднення, рухових пристосувань. Зробив вагомий внесок у розроблення польської ботанічної термінології; ініціатор видання, співавтор і редактор 20-томної ілюстрованої енциклопедії рослин Польщі «Obrazy roślinności Krolestwa Polskiego (Krajobrazy roslinne Polski)» (Lwów; Warszawa, 1912–39).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Оплодотворение у хвойных. С.-Петербург, 1899; О двигательных приспособлениях на цветочных побегах у злаков. С.-Петербург, 1911; Z badan nad Molwowatymi. Warszawa, 1917.
Рекомендована література
- A. Śródka. Uczeni Polscy XIX–XX stulecia. T. 4. Warszawa, 1998.
Завантажити статтю
Людина 