Ристенко Олександр Васильович

РИСТЕ́НКО Олександр Васильович (30. 10. 1880, Одеса — 30. 09. 1915, там само) — літературо­знавець, медієвіст, візантолог. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1902), де був залишений для під­готовки до професорського зва­н­ня (учень В. Істріна), а від 1910, після захисту магістерської дисертації, й працював на кафедрі російської мови і словесності: від 1912 — екс­траординарний професор; був бібліотекарем університету (від 1902), за­ступником декана історико-філологічного факультету (від 1912). Водночас викладав на Вищих жіночих курсах (від 1909) та в Артилерійському училищі (від 1910). Член Історико-філологічного товариства (від 1903). У 1907—09 пере­бував у закордон­ному від­ряджен­ні в Парижі, Римі, Мюнхені, де студіював візантійську й ран­ньословʼянську літератури, пере­важно за рукописними джерелами. Напрям наукових досліджень — текс­тологічне ви­вче­н­ня словʼянських пере­кладних творів: історія текс­тів за списками давньоруських, болгарських та сербських ізводів, їх спів­від­ноше­н­ня з візантійськими оригіналами; встановле­н­ня — за допомогою аналізу мови — часу та місця виникне­н­ня пере­кладів. Під­готував до друку грецький і словʼянський текс­ти Житія Нифонта, що були ви­дані Одеською науковою бібліотекою (1928).

Завантажити статтю