Ристенко Олександр Васильович
Визначення і загальна характеристика
РИСТЕ́НКО Олександр Васильович (30. 10. 1880, Одеса — 30. 09. 1915, там само) — літературознавець, медієвіст, візантолог. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1902), де був залишений для підготовки до професорського звання (учень В. Істріна), а від 1910, після захисту магістерської дисертації, й працював на кафедрі російської мови і словесності: від 1912 — екстраординарний професор; був бібліотекарем університету (від 1902), заступником декана історико-філологічного факультету (від 1912). Водночас викладав на Вищих жіночих курсах (від 1909) та в Артилерійському училищі (від 1910). Член Історико-філологічного товариства (від 1903). У 1907–09 перебував у закордонному відрядженні в Парижі, Римі, Мюнхені, де студіював візантійську й ранньослов’янську літератури, переважно за рукописними джерелами. Напрям наукових досліджень — текстологічне вивчення слов’янських перекладних творів: історія текстів за списками давньоруських, болгарських та сербських ізводів, їх співвідношення з візантійськими оригіналами; встановлення — за допомогою аналізу мови — часу та місця виникнення перекладів. Підготував до друку грецький і слов’янський тексти Житія Нифонта, що були видані Одеською науковою бібліотекою (1928).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К истории повести «Стефаний и Ихланий» в византийской и славянской литературе. О., 1902; Два слова о Н. А. Некрасове и его поэзии. О., 1903; Сказание о двенадцати снах царя Мамера в славяно-русской литературе. О., 1904; Материалы для литературной истории Толковой Палеи. Вып. 1. С.-Петербург, 1908; Легенда о Св. Георгии и драконе в византийской и славяно-русской литературе. О., 1909; К литературной истории апокрифа «О восхождении Исаии». О., 1912; Заметки о сочинениях Алексея Ремизова. Т. 1–8. О., 1913.