Ткаченко Василь Миколайович
ТКАЧЕ́НКО Василь Миколайович (01. 01. 1944, с. Брусилів, нині с-ще Житомирського р-ну Житомирської обл.) — історик, політолог. Доктор історичних наук (1993), професор (1998), член-кореспондент НАПНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Премія імені М. Костомарова НАНУ (2006). Орден «За заслуги» 3-го (2014) і 2-го (2018) ступенів. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1968), де від 1974 і працював; від 1979 — в Інституті історії України АНУ (Київ): 1990–93 — завідувач відділу історіософії; 1994–96 — у Секретаріаті ВР України; 1996–98 — в Адміністрації Президента України; 1998–2001 — радник Посольства України в Білорусі; 2001–03 — перший секретар Посольства України в Молдові; 2003–05 — перший заступник Міністра освіти і науки України; 2005–06 — директор Інституту вищої освіти НАПНУ (Київ); 2006–14 — радник Президії НАПНУ; від 2014 — головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАНУ (Київ). Досліджує зарубіжну історіографію, проблеми історіософії та політології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Україна і Росія: проблеми національного самовизначення (історіософський аналіз поточного моменту). 1993; Україна: проблеми самоорганізації (начерки новітньої доби). 1996 (співавт.); Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду. 1996 (співавт.); Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. 1998 (співавт.); Україна: проблеми самоорганізації. В 2 т. 2003 (співавт.); Україна: ідентичність у добу глобалізації (начерки метадисциплінарного дослідження). 2013 (співавт.); Росія: ідентичність агресора. 2016; Україна: quo vadis — куди йдемо? 2017; Україна: в пошуку ідентичності. 2018; Україна — Росія: на сконі «пропащого часу». 2018; Війни історичної пам’яті: «never more» чи «если надо — повторим»? 2021 (співавт.); Україна –Росія: на рубежі геополітичного розлому. 2022; Рашизм: ліцензія на геноцид. 2023 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
