Тільвітіс Теофіліс

ТІЛЬВІ́ТІС Теофіліс (Tilvytis Teofilis; 15(28). 01. 1904, с. Гайджяй, нині Утенського р-ну, Литва  — 05. 05. 1969, Вільнюс) — литовський поет, перекладач. Народний поет Литви (1954). Сталінська премія (1951). Навчався 1917–22 в гімназіях міст Паневежи та Утенє. Брав участь в авангардистському русі «Чотири вітри». 1933–40 — редактор щотижневої сатиричної газети «Кунтапліс», 1940–41 — літературного журналу «Раштай». Дебютував збірником літературних пародій «Trys grenadieriai» («Три гренадери», 1926), спрямованих проти символістів та романтиків. Потім видав поему «Išpardavimas dūšios» («Розпродаж душі», 1928) і другий збірник пародій — «13 (Parnasas parodijose)» («13 (Парнас у пародіях)», 1929). Під час німецької окупації був заарештований, після перебування у в’язниці в Каунасі і в концтаборі в Правенішкес був висланий до села. Після війни працював у журналі «Пяргале» і секретарем у Спілці письменників. Був депутатом ВР Литовської РСР (1947–63). У радянський період основні жанри — лірика та епічна поема. Окремі вірші Т. вміщені до антології «Литовська радянська поезія» (К., 1985) в упорядкуванні М. Карчяускаса та Д. Чередниченка. Перекладав твори Т. Шевченка, зокрема вірш «Думи мої, думи мої» (1840), що ввійшов до видань його поезії литовською мовою: «Poezija» («Поезії», 1951), «Eilėraščiai» («Вірші», 1955), «Kobzarius» («Кобзар», 1961; усі — Вільнюс). Українському поетові присвятив статті «Добрий погляд Тарасів» (опублікована у збірнику «Світова велич Шевченка», т. 2, 1964) та «Допомога в боротьбі» («Прапор», 1964, № 3).

Завантажити статтю