Симоненко Рем Георгійович
СИМОНЕ́НКО Рем Георгійович (28. 06. 1928, Київ — 10. 08. 2012, там само) — історик. Доктор історичних наук (1967), професор (1981). Заслужений діяч науки УРСР (1988). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1984). Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2010). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1950). Від 1953 працював у Інституті історії України НАНУ (Київ): 1969–94 — завідувач відділу історії дружби народів, 1994–2006 — головний науковий співробітник. Дотримувався офіційної радянської лінії в українській історіографії. Наукові дослідження: міжнародні відносини України з провідними європейськими державами, її утвердження на міжнародній арені в історії міжнаціональних взаємин. Пр.: Імперіалістична політика Антанти і США щодо України в 1919. 1962; Україна і капіталістичний світ в період Жовтневої революції і громадянської війни, 1917–20. 1970; Брест: Двобій війни і миру. 1988; Вічно живі гілки України. Північна Буковина і Північна Бессарабія. 1992; Сестри великої перемоги. Кримська (Ялтинська) й Берлінська (Постдамська) конференція та Україна. 1995; Нариси історії виконавчої влади в Україні. 1917 — квітень 1918 р. 2000 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Черніков І. Піввіку наукової праці в Інституті історії України (Слово про Рема Георгійовича Симоненка) // Історіогр. дослідж. в Україні: Зб. наук. праць на пошану вченого-історика, доктора істор. н., проф. Р. Симоненка. К., 2002. Вип. 11.