Тарасенко Василь Якимович

ТАРА́СЕНКО Василь Якимович (псевдонім — В. Чорноморець; 18. 04. 1907, с. Вʼюнищі, нині у складі с-ща Сосниця Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 22. 03. 2001, Київ) — історик, дипломат. Доктор історичних наук (1960), професор (1961). Над­звичайний і Повноважний послан­ник 2-го класу. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Ін­ститут професійної освіти (1926), Київський педагогічний ін­ститут (1939). Від 1926 учителював; працював директором Дні­пропетровського (нині Дні­про, 1929—31) і Новомосковського (Дні­пропетровська обл., 1932—34) агротехнікумів; 1934—36 — помічник голови Раднаркому Таджики­стану; 1937—41 — директор Гуляйпільського педагогічного ін­ституту (Запорізька обл.); 1942—44 — на партійній роботі; 1943—45 — директор Запорізького педагогічного ін­ституту. Від травня 1945 — помічник Наркома закордон­них справ УРСР; у серпні 1945 — січні 1946 — пред­ставник УРСР у Європейському комітеті Адміністрації допомоги і від­новле­н­ня ООН; у січні—листопаді 1946 — пред­ставник УРСР в Економічній і Соціальній радах ООН; 1946—48 — радник Посольства СРСР у США; від 1948 — керівник делегації України на Генеральній Асамблеї ООН; 1948—49 — пред­ставник УРСР у Раді Без­пеки ООН. Був за­ступником міністра закордон­них справ УРСР. Від 1950 — у Київському університеті: 1960—75 — завідувач, 1975—86 — професор кафедри нової історії та між­народних від­носин. Наукові дослідже­н­ня: історія США, між­народні від­носини.

Завантажити статтю