Сільвай Іван Антонович

СІЛЬВА́Й Іван Антонович (псевдоніми і криптоніми: Уріїл Метеор, У. М., У. Мръ; 15. 03. 1838, с. Сускове, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 13. 02. 1904, с. Нове Давидкове, нині Мукачівського р-ну) — письменник, церковний діяч. Навчався у гімназіях в Ужгороді і Сатмарі та в богословських семінаріях у Будапешті й Ужгороді. Душпастирював у Сусковому, Дусині, Тур’ї Реметах і Новому Давидкові. Для творчості С. характерний сильний сатиричний та іронічний струмінь: смілива критика суспільно-політичних умов тогочасного життя в Угорській Русі й рішучий протест проти денаціоналізації автохтонного населення історичного Закарпаття, яку активно проводили панівні кола Австро-Угорщини, особливою жорстокістю у відстоюванні мадяризаторської політики відзначався мукачівський єпископ С. Панкович. Памфлет С. «Крайцеровая комедія» став справжнім ударом для цього угорського ставленика та його свити, через що на засіданні вищого кліру було прийнято рішення про заборону газети «Свѣтъ». У санкт-петербурзькому «Славянском сборнике» 1875 надрукував також статті «Положение угорских русских под управлением Стефана Панковича, епископа Мукачевского» та «О современном положении русских в Угрии» (у співавторстві з А. Кралицьким), за які зазнав переслідувань з боку єпископа та його прибічників. Сучасники високо оцінювали творчість С. й відзначали, що його оповідання й повісті вирізняються вірністю характерів, правдивістю подій, винятковим гумором і незбагненною сатирою. Тогочасну дійсність відобразив у повістях «Изъ-за одной рюмки водки» («Мѣсяцословъ на 1875 годъ», 1874), «Бѣда, нѣтъ жида» («Листокъ», 1885–86), «Сироты» («Мѣсяцословъ на 1899 годъ», 1898). Чи не першим серед закарпатських літераторів він порушив проблему еміграції у повісті з угроруського побуту «Милое домоводство» («Мѣсяцословъ на 1894 годъ», 1893). Автор романтично-пригодницьких і моралізаторських прозових творів, ліричної поезії та балад, а також публіцистичних дописів у закарпатській періодиці.

Рекомендована література

1. Очеркъ угро-русской письменности // Листокъ. 1893. Ч. 22;
   Google Scholar Internet
2. Лісовий П. М. Журналістика Закарпаття 50–70-х років ХIХ століття і її зв’язки з іншими українськими землями та Росією: Конспект лекцій. Уж., 1969;
   Google Scholar Internet
3. Іван Антонович Сільвай // Пагиря В. «Я світ узрів під Бескидом»: Сторінки історії. Уж., 1993;
   Google Scholar Internet
4. Бабота Л. Закарпатоукраїнська проза другої половини ХIХ століття. Братислава; Пряшів, 1994.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю