Сільвай Іван Антонович

СІЛЬВА́Й Іван Антонович (псевдоніми і криптоніми: Уріїл Метеор, У. М., У. Мръ; 15. 03. 1838, с. Сускове, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 13. 02. 1904, с. Нове Давидкове, нині Мукачівського р-ну) — письмен­ник, церковний діяч. На­вчався у гімназіях в Ужгороді і Сатмарі та в богословських семінаріях у Будапешті й Ужгороді. Душпастирював у Сусковому, Дусині, Турʼї Реметах і Новому Давидкові. Для творчості С. характерний сильний сатиричний та іронічний струмінь: смілива критика су­спільно-політичних умов тогочасного життя в Угорській Русі й рішучий протест проти денаціоналізації авто­хтон­ного населе­н­ня історичного Закарпа­т­тя, яку активно проводили панівні кола Австро-Угорщини, особливою жорстокістю у від­стоюван­ні мадяризаторської політики від­значався мукачівський єпис­коп С. Панкович. Памфлет С. «Крайцеровая комедія» став справжнім ударом для цього угорського ставленика та його свити, через що на засі­дан­ні вищого кліру було прийнято ріше­н­ня про заборону газети «Свѣтъ». У санкт-петербурзькому «Славянском сборнике» 1875 на­друкував також стат­ті «Положение угорских рус­ских под управлением Стефана Панковича, епи­скопа Мукачевского» та «О современ­ном положении рус­ских в Угрии» (у спів­авторстві з А. Кралицьким), за які за­знав пере­слідувань з боку єпис­копа та його прибічників. Сучасники високо оцінювали творчість С. й від­значали, що його оповіда­н­ня й повісті вирізняються вірністю характерів, правдивістю подій, винятковим гумором і незбагнен­ною сатирою. Тогочасну дійсність від­образив у повістях «Изъ-за одной рюмки водки» («Мѣсяцословъ на 1875 годъ», 1874), «Бѣда, нѣтъ жида» («Листокъ», 1885—86), «Сироты» («Мѣсяцословъ на 1899 годъ», 1898). Чи не першим серед закарпатських літераторів він порушив про­блему еміграції у повісті з угроруського побуту «Милое домоводство» («Мѣсяцословъ на 1894 годъ», 1893). Автор романтично-пригодницьких і моралізаторських прозових творів, ліричної поезії та балад, а також публіцистичних дописів у закарпатській періодиці.

Завантажити статтю