Стабніков Всеволод Миколайович

СТА́БНІКОВ Всеволод Микола­йович (11(24). 02. 1905, с. Чистюнька Томської губ., нині Алтайського краю, РФ — 20. 10. 1991, Київ) — хімік-технолог, фахівець у галузі процесів і апаратів харчових виробництв. Кандидат хімічних (1931), доктор технічних (1940) наук, професор (1940). Державна премія УРСР (1979) та України (1998, посмертно) в галузі науки і техніки. Закінчив Сибірський технологічний ін­ститут (м. Томськ, 1928), де й працював: 1935—38 — завідувач кафедри загальної і хімічної технології; від 1938 — завідувач кафедри обладна­н­ня харчових виробництв, від 1941 — за­ступник директора з на­вчальної та наукової роботи Воронезького хіміко-технологічного ін­ституту (РФ), 1942 керував евакуацією ін­ституту в м. Бійськ Алтайського краю; 1946—48 — за­ступник начальника Головного управлі­н­ня вузами харчової промисловості Міністерства вищої освіти СРСР; 1948—51 — директор Московського технологічного ін­ституту харчової промисловості; 1951—88 — завідувач кафедри процесів і апаратів харчових виробництв, проректор з наукової роботи Київського технологічного ін­ституту харчової промисловості, де, зокрема, свого часу захистив докторську дисертацію. Засновник наукової школи з теорії та практики процесів масооб­міну в харчових виробництвах. За­пропонував і роз­робив теорію оновле­н­ня поверх­ні контакту фаз при масооб­міні (1935); роз­винув теорію моделюва­н­ня масооб­мін­них процесів; від­крив явище провалу в сітчастих масооб­мін­них тарілках; по­глиблено ви­вчив механізм ректифікації. Ві­домі його роботи з дослідже­н­ня фазової рівноваги в системі етанол—вода, гідродинаміки барботажних процесів на тарілках масооб­мін­них колон. Під керівництвом С. роз­роблені контактні при­строї, методи роз­рахунку й проєктува­н­ня ректифікаційних установок.