Просвіта у м. Ціндао
«ПРОСВІ́ТА» у м. Ціндао (Китай)
Створена, за одними даними, — 1925, за іншими — 2 лютого 1936. Ймовірно, від 1925 тут активно діяв український просвітній гурток, члени якого влаштовували Шевченківські свята та українські вистави. Суттєво зактивізував свою діяльність після прибуття до Ціндао на початку 1936 В. Мигуліна та М. Мілька, зусиллями яких гурток реорганізовано, а 10 січня 1936 обрано його нову управу на чолі з В. Мигуліним. За іншими даними, за активної участі згаданих осіб 2 лютого 1936 було засноване власне товариство «П.». Провідники намагалися стверджувати засади українського визвольного руху на основі визнання самостійної Української Держави. В арендованому приміщенні створили бібліотеку та читальню, почали проводити регулярні збори. Товариство займалося переважно культурно-освітньою діяльністю з метою задоволення національно-культурних потреб місцевого українства, поширення серед членів знань про Україну, рідну мову та звичаї. Вже у перші місяці діяльності воно влаштувало два вечори, що пройшли з великим успіхом, зокрема Шевченківське свято у березні 1936, на якому були присутні також англійці, німці, японці, китайці, росіяни. У березні 1937 подібне свято проведено у приміщенні кафе «Курорт». При «П.» організовано український драматичний гурток на чолі з В. Дубовським. 25 травня 1937 відбулася урочиста академія памʼяті С. Петлюри, під час якої зібрано 69 французьких франків на Бібліотеку ім. С. Петлюри у Парижі. В. Мигулін та М. Мілько заснували Українську видавничу спілку та розпочали видання газети «На Далекому Сході». Активна діяльність і самостійницька позиція нового проводу товариства викликали незадоволення попереднього керівництва та російської еміграції. У квітні 1937 12 членів товариства, не погоджуючись з виразно національною лінією нового проводу «П.», вийшли з неї, утворили «Українське земляцтво» на чолі з колишнім головою К. Шиманським і повели свою пропаганду проти «самостійників», але ця спроба швидко провалилася. Активісти товариства твердо відстоювали національну лінію від зазіхань російського Антикомуністичного комітету Північного Китаю, що намагався підпорядкувати собі всі національні групи емігрантів із колишньої Російської імперії. Місцева поліція під впливом цього комітету заборонила участь сторонніх осіб у Шевченківському святі, влаштованому «П.», обмежила продаж квитків та робила інші перешкоди. У цих умовах, намагаючись зберегти організаційну самостійність, «П.» 1940 вимушено реорганізувалася в Українську національну колонію в м. Ціндао.
Завантажити статтю
