Фільц Богдана Михайлівна

Визначення і загальна характеристика

ФІЛЬЦ Бог­дана Михайлівна (14. 10. 1932, м. Яворів, нині Львівської обл. — 05. 05. 2021, Київ) — композитор, музико­знавець. Дружина Миколи, мати Богдана Мордюків. Кандидат мистецтво­знавства (1964), доктор філософії з мистецтва (2006). Заслужена діячка мистецтв України (1999). Член НСКУ (1961). Премії імені М. Лисенка (1993), імені В. Косенка (2003). Мистецька премія «Київ» імені А. Веделя (2016). Лауреатка Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячолі­т­тя» (Київ, 2001). Після арешту 1939 і загибелі батька (адвокат, активний діяч «Просвіти», ініціатор створе­н­ня багатьох культурно-мистецьких закладів у Яворові), разом із матірʼю та сестрами 1940 була заслана до Казах­стану. Від 1945 мешкала у Львові. Закінчила історико-теоретичний (1956) та композиторський (1958) факультети Львівської консерваторії. Учениця С. Людкевича. Від 1962 працювала в Ін­ституті мистецтво­знавства, фольклористики та етнології НАНУ (Київ): від 1969 — старший науковий спів­робітник. Серед творів — числен­ні хори й пісні для дітей, хорові композиції, романси, написані на поезії Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Сингаївського та ін., обробки народних пісень, зокрема колядок і щедрівок. Її сакральні хори на канонічні текс­ти уві­йшли до репертуару багатьох дитячих та академічних капел. Авторка роз­ділів до багатотомної «Історії української музики» (К., 1989, т. 1; 1992, т. 4), числен­них статей до низки енциклопедій (зокрема «Української музичної енциклопедії», ЕСУ), наукових збірників, журналів. Твори Ф. звучать в Україні та за її межами (Польща, Чехія, Австрія, Німеч­чина, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Фінляндія, Франція, США, Угорщина, країни Балтії, Канада та ін.).

Пр.: Фортепіан­на творчість В. С. Косенка. К., 1965; Хорові обробки українських народних пісень: творчі принципи опрацюва­н­ня пісень радянськими композиторами. К., 1965; Український радянський романс. К., 1970; Художня самодіяльність на сучасному етапі. К., 1977 (спів­авт.); Багато­гран­ність творчої діяльності Галини Менкуш (До 60-річчя від дня народже­н­ня бандуристки) // Народна творчість та етно­графія. 2006. № 3.

Тв.: для симфонічного оркестру — Концерт для фортепіано з орке­стром (1958), «Верховинська рапсодія» (1961); для дитячого хору — «Від льоду до льоду» (1965), «Смерічка» (1973), «Любимо землю свою» (1977), «Від зими до зими» (1983), «Земле моя» (1985), «Весняний дзвін» (1987), «Жива криниця» (1998); хорові кантати — «Любіть Україну», «Юнакові» (обидві — 1958, слова В. Сосюри), «Пори року» (2013, слова П. Тичини), хоровий реквієм «Ангелику» (2014, памʼяті героїв Небесної сотні); для фортепіано — «Три пʼєси на теми лемківських пісень» (1961), «Закарпатські новелети» (1966), «Лемківські варіації» (1972), «Київський триптих» (1982), «Шість візерунків» (1983—86), «Музичні присвяти» (1985—2002), «Музичний калейдо­скоп» (1996); соло­співи на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, В. Сосюри, П. Тичини, В. Симоненка, Л. Костенко, Д. Павличка та ін.; вокальні цикли на слова О. Олеся «Срібні струни» (1961—69), П. Тичини «Осін­ні на­строї» (1966), С. Гординського «Пере­ливи барв» (1994); хоровий триптих «Молитви до Пресвятої Богородиці» (1993—94); вокальні ансамблі, обробки народних пісень; твори для різних музичних інструментів (скрипка, ксилофон, бандура, гобой тощо) та інструментальних ансамблів.

Літ.: Рудницький А. Українська музика. Мюнхен, 1963; Загайкевич М. Бог­дана Фільц: Творчий порт­рет. К., 1992; Немкович О. Музика Бог­дани Фільц // Укр. світ. 1994. № 1—2.

М. П. Загайкевич

Завантажити статтю