Фільц Богдана Михайлівна
ФІЛЬЦ Богдана Михайлівна (14. 10. 1932, м. Яворів, нині Львівської обл. — 05. 05. 2021, Київ) — композитор, музикознавець. Дружина Миколи, мати Богдана Мордюків. Кандидат мистецтвознавства (1964), доктор філософії з мистецтва (2006). Заслужена діячка мистецтв України (1999). Член НСКУ (1961). Премії імені М. Лисенка (1993), імені В. Косенка (2003). Мистецька премія «Київ» імені А. Веделя (2016). Лауреатка Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття» (Київ, 2001). Після арешту 1939 і загибелі батька (адвокат, активний діяч «Просвіти», ініціатор створення багатьох культурно-мистецьких закладів у Яворові), разом із матір’ю та сестрами 1940 була заслана до Казахстану. Від 1945 мешкала у Львові. Закінчила історико-теоретичний (1956) та композиторський (1958) факультети Львівської консерваторії. Учениця С. Людкевича. Від 1962 працювала в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ (Київ): від 1969 — старший науковий співробітник. Серед творів — численні хори й пісні для дітей, хорові композиції, романси, написані на поезії Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Сингаївського та ін., обробки народних пісень, зокрема колядок і щедрівок. Її сакральні хори на канонічні тексти увійшли до репертуару багатьох дитячих та академічних капел. Авторка розділів до багатотомної «Історії української музики» (К., 1989, т. 1; 1992, т. 4), численних статей до низки енциклопедій (зокрема «Української музичної енциклопедії», ЕСУ), наукових збірників, журналів. Твори Ф. звучать в Україні та за її межами (Польща, Чехія, Австрія, Німеччина, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Фінляндія, Франція, США, Угорщина, країни Балтії, Канада та ін.).
Пр.: Фортепіанна творчість В. С. Косенка. К., 1965; Хорові обробки українських народних пісень: творчі принципи опрацювання пісень радянськими композиторами. К., 1965; Український радянський романс. К., 1970; Художня самодіяльність на сучасному етапі. К., 1977 (співавт.); Багатогранність творчої діяльності Галини Менкуш (До 60-річчя від дня народження бандуристки) // Народна творчість та етнографія. 2006. № 3.
Тв.: для симфонічного оркестру — Концерт для фортепіано з оркестром (1958), «Верховинська рапсодія» (1961); для дитячого хору — «Від льоду до льоду» (1965), «Смерічка» (1973), «Любимо землю свою» (1977), «Від зими до зими» (1983), «Земле моя» (1985), «Весняний дзвін» (1987), «Жива криниця» (1998); хорові кантати — «Любіть Україну», «Юнакові» (обидві — 1958, слова В. Сосюри), «Пори року» (2013, слова П. Тичини), хоровий реквієм «Ангелику» (2014, пам’яті героїв Небесної сотні); для фортепіано — «Три п’єси на теми лемківських пісень» (1961), «Закарпатські новелети» (1966), «Лемківські варіації» (1972), «Київський триптих» (1982), «Шість візерунків» (1983–86), «Музичні присвяти» (1985–2002), «Музичний калейдоскоп» (1996); солоспіви на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, В. Сосюри, П. Тичини, В. Симоненка, Л. Костенко, Д. Павличка та ін.; вокальні цикли на слова О. Олеся «Срібні струни» (1961–69), П. Тичини «Осінні настрої» (1966), С. Гординського «Переливи барв» (1994); хоровий триптих «Молитви до Пресвятої Богородиці» (1993–94); вокальні ансамблі, обробки народних пісень; твори для різних музичних інструментів (скрипка, ксилофон, бандура, гобой тощо) та інструментальних ансамблів.
Літ.: Рудницький А. Українська музика. Мюнхен, 1963; Загайкевич М. Богдана Фільц: Творчий портрет. К., 1992; Немкович О. Музика Богдани Фільц // Укр. світ. 1994. № 1–2.
М. П. Загайкевич
Основні твори
для симфонічного оркестру — Концерт для фортепіано з оркестром (1958), «Верховинська рапсодія» (1961); для дитячого хору — «Від льоду до льоду» (1965), «Смерічка» (1973), «Любимо землю свою» (1977), «Від зими до зими» (1983), «Земле моя» (1985), «Весняний дзвін» (1987), «Жива криниця» (1998); хорові кантати — «Любіть Україну», «Юнакові» (обидві — 1958, слова В. Сосюри), «Пори року» (2013, слова П. Тичини), хоровий реквієм «Ангелику» (2014, пам’яті героїв Небесної сотні); для фортепіано — «Три п’єси на теми лемківських пісень» (1961), «Закарпатські новелети» (1966), «Лемківські варіації» (1972), «Київський триптих» (1982), «Шість візерунків» (1983—86), «Музичні присвяти» (1985—2002), «Музичний калейдоскоп» (1996); солоспіви на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, В. Сосюри, П. Тичини, В. Симоненка, Л. Костенко, Д. Павличка та ін.; вокальні цикли на слова О. Олеся «Срібні струни» (1961—69), П. Тичини «Осінні настрої» (1966), С. Гординського «Переливи барв» (1994); хоровий триптих «Молитви до Пресвятої Богородиці» (1993—94); вокальні ансамблі, обробки народних пісень; твори для різних музичних інструментів (скрипка, ксилофон, бандура, гобой тощо) та інструментальних ансамблів.
Основні праці
Фортепіанна творчість В. С. Косенка. К., 1965; Хорові обробки українських народних пісень: творчі принципи опрацювання пісень радянськими композиторами. К., 1965; Український радянський романс. К., 1970; Художня самодіяльність на сучасному етапі. К., 1977 (співавт.); Багатогранність творчої діяльності Галини Менкуш (До 60-річчя від дня народження бандуристки) // Народна творчість та етнографія. 2006. № 3.
Рекомендована література
- Рудницький А. Українська музика. Мюнхен, 1963;
- Загайкевич М. Богдана Фільц: Творчий портрет. К., 1992;
- Немкович О. Музика Богдани Фільц // Укр. світ. 1994. № 1—2.
М. П. Загайкевич
Людина 
