ПІД­КОПА́Й Олександр Микола­йович (19. 03. 1958, м. Мерефа Харківського р-ну Харківської обл.) — письмен­ник. Член НСПУ (2018). Премія імені М. Чабанівського (2018). Закінчив Харківський ін­ститут інженерів залізничного транс­порту (1989). Працював у корпорації «Укртелеком». Чільне місце у творчості П. за­ймає крає­зна­вча тематика, домінантними є патріотичні мотиви: оспівува­н­ня рідного краю — Слобожанщини, вшанува­н­ня тих, хто боронив і нині боронить українську землю, національні ідеали. У доробку — прониклива лірика, дотепний гумор, колоритні байки, бувальщини. Окремими ви­да­н­нями ви­йшли книги «Вірші» (2014), «Чумацьким шляхом» (2016), «Селещанські зна­йомства», «Полюва­н­ня на... пригоди» (обидві —2017), «Оце так притичина!», «Мерефа родом із легенди» (обидві — 2018), «Мерефа. Маків цвіт Дикого поля», «Душа палає: [Поезії]» (обидві — 2019), «По­гляд крізь віки» (2020), «Мерефа і мерефʼяни» (2021, спів­авт.) та ін.; для дітей — «Острів від­крит­тів» (2017), «Домовитий ховрашок» (2020), «Про капітана і не тільки» (2023; усі — Харків).