Підкопай Олександр Миколайович
ПІДКОПА́Й Олександр Миколайович (19. 03. 1958, м. Мерефа Харківського р-ну Харківської обл.) — письменник. Член НСПУ (2018). Премія імені М. Чабанівського (2018). Закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту (1989). Працював у корпорації «Укртелеком». Чільне місце у творчості П. займає краєзнавча тематика, домінантними є патріотичні мотиви: оспівування рідного краю — Слобожанщини, вшанування тих, хто боронив і нині боронить українську землю, національні ідеали. У доробку — прониклива лірика, дотепний гумор, колоритні байки, бувальщини. Окремими виданнями вийшли книги «Вірші» (2014), «Чумацьким шляхом» (2016), «Селещанські знайомства», «Полювання на... пригоди» (обидві –2017), «Оце так притичина!», «Мерефа родом із легенди» (обидві — 2018), «Мерефа. Маків цвіт Дикого поля», «Душа палає: [Поезії]» (обидві — 2019), «Погляд крізь віки» (2020), «Мерефа і мереф’яни» (2021, співавт.) та ін.; для дітей — «Острів відкриттів» (2017), «Домовитий ховрашок» (2020), «Про капітана і не тільки» (2023; усі — Харків).