Порубаєв Петро Іванович
Визначення і загальна характеристика
ПОРУБА́ЄВ Петро Іванович (25. 11. 1869, Катеринослав, нині Дніпро — 30. 12. 1961, Одеса) — живописець. Член СХУ (1940). Навчався в рисувальній школі Товариства заохочування мистецтв у Санкт-Петербурзі (1893–94); був вільним слухачем в Одеській рисувальній школі (1894–96; викладачі К. Костанді, Г. Ладиженський). Після закінчення Лисичанської гірничої школи (нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.) у рідному місті був креслярем у Гірському управлінні Південної Росії (1891–93); хранителем Катеринославського художнього музею (1916–19); завідувачем сировинним музеєм та бібліотекарем у «Центросоюзі» та «Вукоопспілці» в Одесі (1920–26); маркшейдером на одеських каменоломнях (1926–35). Працював у галузі станкового живопису, створюючи пейзажі. 1902 організував 1-у виставку місцевих художників у Катеринославі. На 23-й виставці Товариства південноросійських художників (1912) експонував роботи «Ґенуезька фортеця» та «Етюд Криму». Учасник весняної виставки в Одесі (1913), виставки одеських «незалежних» (1916), Товариства імені К. Костанді (1927–29), обласних і всеукраїнських. Деякі твори П. зберігаються в Дніпровському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дніпровські пороги» (1919), «Броненосець “Потьомкін” у морі» (1925), «Чорне море» (1936), «Ніч на морі» (1949), «Прибій» (1952).