Свєчников Василь Миколайович

СВЄ́ЧНИКОВ Василь Микола­йович (25. 12. 1890(06. 01. 1891), с. Козьмодемʼянське, нині Бабине, Удмуртія, РФ — 20. 08. 1981, Київ) — фахівець у галузі металургії. Батько С. Свєчникова. Доктор технічних наук (1936), професор (1935), академік АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1951). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Державні нагороди СРСР. Закінчив Петро­градський політехнічний ін­ститут (нині Санкт-Петербург, 1917). Від­тоді працював на металургійних заводах на Уралі (РФ); 1925—29 — на металургійних заводах у Дні­пропетровську (нині Дні­про); 1929—31 — у Донському політехнічному ін­ституті (м. Новочеркаськ, РФ); 1931—41 — завідувач кафедри метало­графії та термічного обробле­н­ня Дні­пропетровського металургійного ін­ституту; 1941—43, 1945—52 — завідувач від­ділу метало­знавства, за­ступник директора Ін­ституту чорної металургії АН УРСР (Київ, нині у Дні­прі); 1953—75 — завідувач від­ділу метало­знавства, від 1975 — консультант від­ділу фазових рівноваг Ін­ституту металофізики АН УРСР (до 1955 — Лабораторія металофізики АН УРСР; Київ); водночас 1944—63 — завідувач кафедри метало­знавства Київського політехнічного ін­ституту. Засновник школи українських метало­знавців. Наукові праці присвячені ви­вчен­ню впливу азоту на властивості бесемерівської сталі та електро­сталі, впливу різних технологічних параметрів на вміст азоту в бесемерівській сталі, впливу азоту, фосфору та арсену на холодноламкість сталі. Досліджував залежність ударної вʼязкості та зносо­стійкості високомарганцевої сталі від термічного обробле­н­ня, вплив легуючих елементів на пере­творе­н­ня заліза при на­гріван­ні та охолоджен­ні; потрійні та четвертні системи на основі сплавів заліза із хромом і на основі хрому, вплив легуючих елементів на властивості цих систем. Під його керівництвом роз­роблено нову галузь метало­знавства — фізико-хімічний аналіз тугоплавких і рідких металів.

Завантажити статтю