Полевський Микола Вікторович
ПОЛЕ́ВСЬКИЙ Микола Вікторович (27. 12. 1894, м. Горі, нині Грузія — 04. 01. 1969, м. Нью-Йорк, США) — піаніст, педагог. Чоловік Людмили, батько Зої Полевських. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1917). Навчався у Московських філармонічному училищі (1918) та консерваторії (1918; кл. С. Танєєва). Від 1919 жив у Харкові. Провадив концертну діяльність в Україні. 1925–44 — соліст Українського тріо, якому 1932 присвоєно звання державного. 1944 емігрував до Австрії, пізніше до Італії і США. Виступав з концертами (найчастіше в дуеті з дочкою). 1919–43 — професор Харківського музично-драматичного інституту (згодом консерваторія), 1944–45 — Віденської, 1945–50 — Римської консерваторій, 1952–69 — Українського музичного інституту в Нью-Йорку й Філадельфії. Серед учнів — Ю. Оранський, Л. Сагалов, Л. Острін, М. Сільванський, В. Сєчкін.
Рекомендована література
- Крахно Є. Над свіжою могилою Миколи Полевського // Свобода. 1969, 5 лют.;
- Колодій С. Проф. Микола Полевський // Там само. 1979, 14 лип.