Романов Микола Васильович
Визначення і загальна характеристика
РОМА́НОВ Микола Васильович (27. 10. 1904, с. Подоскляй, нині Тамбовської обл., РФ — 09. 12. 1991, Львів) — лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1968), професор (1968). Закінчив Воронезький університет (РФ, 1930), де й працював до 1933. Відтоді — у Куйбишевському медичному інституті (нині Самара, РФ). Під час 2-ї світової війни служив військовим лікарем. Від 1946 — у Львівському медичному інституті (з перервою): 1948–50 — декан фармацевтичного факультету, 1956–74 — організатор і завідувач, 1974–76 — професор кафедри епідеміології, 1976–84 — професор кафедри мікробіології; 1953–56 — завідувач однойменної кафедри Пхеньянського медичного інституту. Вивчав епідеміологію висипного тифу, бруцельозу, дизентерії, чуми, гепатиту, зокрема у військових частинах; роль гемолітичного стрептокока в епідеміології скарлатини; етіопатогенез грипу у Львові; орнітоз і мікоплазми у структурі респіраторної патології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Экспериментальный сыпной тиф кошек // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1937. № 3, 6, 7; Эпидемиологические особенности эпидемий гриппа в г. Львове в 1973–74 гг. // Вирусы. Вирус. заболевания. К., 1978; Роль респираторных вирусов, орнитоза и микоплазмы в этиологии пневмоний // Пробл. патол. и эксперим. клиники. Л., 1980.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
