П’ясецька-Процишин Олександра Олексіївна
П’ЯСЕ́ЦЬКА-ПРОЦИ́ШИН Олександра Олексіївна (02. 09. 1909, с. Старе Хоросно, нині Хоросно Львівського р-ну Львівської обл. — 12. 06. 1998, Львів) — піаністка, педагог, громадська діячка. Від 1915 мешкала у Львові. З 6-річного віку навчалася гри на фортепіано у Вищому музичному інституті (кл. М. Криницької, згодом — В. Барвінського), після закінчення якого була концертмейстером у кл. вокалу О. Бандрівської. 1937–39 разом із чоловіком О. Процишиним через приналежність до пластунської організації перебувала в польському концтаборі «Береза Картузька» (нині м. Береза Брестської обл., Білорусь). Після звільнення працювала у Львові в Українській музичній школі (в кл. Л. Улуханової). 1945 брала участь в організації спеціалізованої школи-інтернату та дитячої музичної № 1 у Львові, де викладала гру на фортепіано, була завучем музичних дисциплін. Серед учнів — М. Крушельницька.
Рекомендована література
- Слово про вчительку. Спогади, листи. Л., 2002;
- Крушельницька М. Олександра П’ясецька-Процишин. Жіночі портрети української історії // Наше життя. 2002. № 9.
Завантажити статтю
Людина 
