Паїсій (Виноградов)
Визначення і загальна характеристика
ПАЇ́СІЙ (Виноградов Петро Іванович; 19(31). 12. 1837, с. Ковжа Новгородської губ., Росія — 26. 12. 1908 (08. 01. 1909), м. Астрахань, Росія) — церковний діяч РПЦ. Закінчив Новгородську духовну семінарію (Росія, 1857) та Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1872). Був полковим священником; від 1872 викладав у Вітебській духовній семінарії (Білорусь): від 1882 — ректор; від 1886 — ректор Тифліської духовної семінарії (нині Тбілісі); від 1889 — настоятель Володимир-Волинського Христоріздвяного монастиря (нині м. Володимир Волинської обл.). 1891 хіротонізований на єпископа Володимир-Волинського, вікарія Волинської єпархії; від червня 1902 — єпископ Кременецький, від грудня того ж року — єпископ Туркестанський і Ташкентський. Від 1906 — на спокої. Був настоятелем Іоанно-Предтеченського монастиря Астраханської єпархії.