Попов Володимир Федорович

Визначення і загальна характеристика

ПОПО́В Володимир Федорович (15(28). 07. 1907, Харків — 2001, Москва) — письменник. Сталінська премія (1949; за роман «Сталь и шлак»). Закінчив заочно Донецький індустріальний інститут (1938). Працював на металургійних підприємствах Далекого Сходу та Донбасу, зокрема на Єнакіївському заводі (Донецька обл.). У творчості звертався до теми робітничого класу. Основні його риси — знання життя та психології робітників, інженерів, відчуття краси й поезії праці металургів тощо. У романі-дилогії «Сталь и шлак» (1948; перекладений і виданий багатьма мовами у країнах соцтабору) та «Закипела сталь» (1955) відображено діяльність колективу заводу в роки війни, прослідковано долі героїв від її початку до звільнення Донбасу. Автор повісті «Испытание огнем» (1958), романів «Разорванный круг» (1966), «Обретешь в бою» (1969; знято однойменний телефільм, 1976), «И это называется будни…» (1973; телефільм «Сьогодні і завтра», 1979), «Тихая заводь» (1980), п’єс «З відкритим забралом» (1973), «Найвище щастя» (1981) тощо. Писав також документальну прозу: більшість нарисів про людей праці вміщено у його збірнику «Люди, которых я люблю» (1964; усі — Москва).

Завантажити статтю