Поповкін Євген Юхимович

ПОПО́ВКІН Євген Юхимович (13(26). 02. 1907, с. Петроострів Єлисавет­градського пов. Херсонської губ., нині Новоукраїнського р-ну Кірово­градської обл. — 15. 02. 1968, Москва) — письмен­ник. Сталінська премія (1952; за роман «Семья Рубанюк»). Закінчив Московський університет (1931). Мешкав і працював у містах Новомиргород (нині Новоукраїнського р-ну) та Єлисавет­град (нині Кропивницький). Від 1929 — на партійній та редакційній роботах, зокрема: 1939—49 — редактор від­ділу художньої літератури «Воєнвидаву», 1958—68 — головний редактор журналу «Москва». У 1950-х рр. очолював Кримський обласний від­діл СП СРСР. Перші твори на­друкували 1923. Автор повісті «Большой разлив» (1940; одно­ймен­ний роман — Москва, 1955), в якій зображено колективізацію на Дону, романів «Семья Рубанюк» (кн. 1—2, Сф., 1947—50; Москва, 1971) — про боротьбу українського народу проти німецьких окупантів у роки 2-ї світової війни, й «Таврида» (1955—56) — про життя кримських селян; низки дорожніх нарисів. У Новомиргороді (колишній райцентр його рідного села) П. встановлено меморіальну дошку.