Поповкін Євген Юхимович
ПОПО́ВКІН Євген Юхимович (13(26). 02. 1907, с. Петроострів Єлисаветградського пов. Херсонської губ., нині Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. — 15. 02. 1968, Москва) — письменник. Сталінська премія (1952; за роман «Семья Рубанюк»). Закінчив Московський університет (1931). Мешкав і працював у містах Новомиргород (нині Новоукраїнського р-ну) та Єлисаветград (нині Кропивницький). Від 1929 — на партійній та редакційній роботах, зокрема: 1939–49 — редактор відділу художньої літератури «Воєнвидаву», 1958–68 — головний редактор журналу «Москва». У 1950-х рр. очолював Кримський обласний відділ СП СРСР. Перші твори надрукували 1923. Автор повісті «Большой разлив» (1940; однойменний роман — Москва, 1955), в якій зображено колективізацію на Дону, романів «Семья Рубанюк» (кн. 1–2, Сф., 1947–50; Москва, 1971) — про боротьбу українського народу проти німецьких окупантів у роки 2-ї світової війни, й «Таврида» (1955–56) — про життя кримських селян; низки дорожніх нарисів. У Новомиргороді (колишній райцентр його рідного села) П. встановлено меморіальну дошку.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Собрание сочинений. Т. 1–3. Москва, 1976–77; укр. перекл. — Висока вода. К., 1956; На древній землі Еллади. Сф., 1958; Сім’я Рубанюків. К., 1964.
Рекомендована література
- Панков В. Семья и Родина // Новый мир. 1952. № 5;
- Софронов А. Доброе шестидесятилетие // Литературная газета. 1967, 1 марта;
- Сухов М. Поповкін у Новомиргороді // Червона зірка. 1992, 26 лют.
Завантажити статтю
Людина 
