РАДЬКО́ Катерина Володимирівна (08. 11. 1974, м. Коростень Житомирської обл.) — графік. Дочка В. Радька й Н. Трегубової, онука Миколи та Валентини Трегубових. Премія імені М. Дерегуса (2005). 3-я премія 3-ї (2003) та лауреат 9-ї (2024) Всеукраїнських трієнале графіки. Диплом 1-го (2010) та 3-го (2024) ступенів в галузі естампу 5-ї та 11-ї Всеукраїнських ви­ставок-конкурсів імені Г. Якутовича (усі — Київ). Членкиня НСХУ (2002). Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (Київ, 1998; викладач Г. Галинська), асистентуру-стажува­н­ня при ній (2001; керівники Г. Якутович, Г. Галинська). Стажувалася в Ляйпцизькій вищій школі мистецтва книги та графіки (Німеч­чина, 1999), Fundacion Valparaiso (м. Альмерія, Іспанія, 2005), Site des Arts (Париж, 2007), мистецькому центрі «KUBA» (2022; м. Cаарбрюк­кен, Німеч­чина). Працювала викладачем графіки й рисунку Київської дитячої АМ (2003–07); викладачем кафедри графічного дизайну Київського ін­ституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (2007–13); від 2018 — викладач, від 2020 — старший викладач кафедри дизайну Київського університету імені Б. Грінченка. Як ілюстратор спів­працювала з дитячими журналами «Соняшник» (1994–99) і «Барвінок» (2001–02), видавництвами «Преса України» (2009) та «Веселка» (2023). Авторка ілюстрацій до книжок «Лускунчик і Мишачий король» (1994), «Жит­тєва філософія кота Мура» (2000) та «Дон Жуан» (2003, 2009, 2011) Е. Гоф­фман­на, комедії «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра (1996), «Перший закон дружби» Л. Полтави (2023), художнього оформле­н­ня (серії офортів) вірша «Опис Києва» Ф. Прокоповича (1998, премія Фонду сприя­н­ня роз­витку мистецтв України; усі — Київ).