Сабрига Михайло Йосипович

САБРИ́ГА Михайло Йосипович (22. 11. 1940, с. Бортків Краснянського, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 29. 06. 2006, Житомир, похований у с. Зарваниця Теребовлянського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — церковний діяч УГКЦ. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). У 1963 роз­почав новіціят і одночасно богословські студії в отців редемтористів у Львові. 1971 склав чернечі обіти, 1974 рукопокладений на священ­ника. За­ймався під­пільною душпастирською діяльністю у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській обл. 1986 з рук архі­єпис­копа В. Стернюка отримав єпис­копські свяче­н­ня. Після виходу УГКЦ з під­пі­л­ля став єпис­копом-помічник кардинала М.-І. Любачівського. 1993 при­значений єпархіальним єпис­копом Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. Спів­засновник благодійного між­народного фонду «Карітас» (1994), засновник і видавець газети «Божий сіяч» (1995). Зробив значний внесок у від­родже­н­ня та роз­будову УГКЦ на Тернопіл­лі. 2013 до 20-ї річниці створе­н­ня Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ ви­дано збірку проповід­ей С. «Зерна віри».

Завантажити статтю