Сабрига Михайло Йосипович
САБРИ́ГА Михайло Йосипович (22. 11. 1940, с. Бортків Краснянського, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 29. 06. 2006, Житомир, похований у с. Зарваниця Теребовлянського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — церковний діяч УГКЦ. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). У 1963 розпочав новіціят і одночасно богословські студії в отців редемтористів у Львові. 1971 склав чернечі обіти, 1974 рукопокладений на священника. Займався підпільною душпастирською діяльністю у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській обл. 1986 з рук архієпископа В. Стернюка отримав єпископські свячення. Після виходу УГКЦ з підпілля став єпископом-помічник кардинала М.-І. Любачівського. 1993 призначений єпархіальним єпископом Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. Співзасновник благодійного міжнародного фонду «Карітас» (1994), засновник і видавець газети «Божий сіяч» (1995). Зробив значний внесок у відродження та розбудову УГКЦ на Тернопіллі. 2013 до 20-ї річниці створення Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ видано збірку проповідей С. «Зерна віри».