Сікорська Ірина Михайлівна
СІКО́РСЬКА Ірина Михайлівна (15. 01. 1959, Кіровоград, нині Кропивницький) — музикознавець, музичний критик, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1994). Член НСКУ (1995). Закінчила Одеську консерваторію (1983; кл. Р. Розенберг) та аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнографії АНУ (Київ, 1993; керівник М. Гордійчук). 1983–86 — викладач Кам’янець-Подільського культурно-освітнього училища (Хмельницька обл.), 1986–90 — Кіровоградського педагогічного університету. Від 1993 — в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології: від 2005 — старший науковий співробітник відділу музикознавства. Наукові дослідження: проблеми історії української музики, опера, оперета, мюзикл, музичне життя, композиторська творчість тощо. Авторка розділів в «Історії української культури», «Історії української музики», колективних монографіях, статей у наукових збірниках, в «Українській музичній енциклопедії» (головний редактор низки томів), ЕСУ, журнальних і газетних статей з питань українського музично-театрального, музично-концертного життя України 1990-х — 2000-х рр. та присвячених творчості українських композиторів: М. Березовського, Д. Бортнянського, М. Вериківського, М. Леонтовича, М. Лисенка, В. Балея, Г. Гаврилець, Л. Дичко, В. Зубицького, О. Канерштейна, І. Карабиця, О. Козаренка, Ж. і Л. Колодубів, Г. Ляшенка, А. Нікодемовича, В. Сильвестрова, М. Скорика та ін. Значну частину доробку С. становлять праці про музичне життя Кропивницького. Керівник прес-груп фестивалів: «Київ Музик Фест» (2001–06), «Музичні прем’єри сезону» (2001, 2005–07), «Фарботони» (2007, 2008).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дві музи — два крила. К., 2001; Борис Лятошинський і «Київ Музік Фест» // Борис Лятошинський. Іn memoriam. Мюнхен, 2018; Українська музика 1990–2000-х років: шляхи національної ідентифікації // Українська музика: історичний, теоретичний та культурологічний дискурс. К., 2019; Феномен родини Нейгаузів на сторінках «Української музичної енциклопедії: концепції висвітлення» // Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур. Кр., 2019; Музично-театральна спадщина Володимира Балтаровича в контексті становлення української оперети 1930-х років (із фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника) // Зап. ЛННБУ. 2021. Вип. 13; Внесок Кіри Шамаєвої у вивчення музичної культури Єлисаветграда (Кропивницького) // Українське музикознавство. К., 2023. Т. 49; Римма Розенберг: магія особистості (спроба реконструкції життєтворчості) // Культурологічні аспекти українського музикознавства. К., 2024.
Рекомендована література
- Сумарокова В. Коли не тільки музи не мовчать // Українська музична газета. 2000, січ.–берез.