Мозолевський Іван Іванович

МОЗОЛЕ́ВСЬКИЙ Іван Іванович (Мозалевський, 1919, Париж — ?) — скульптор. Син художника-графіка І. Мозалевського (1890–75). Навчався мистецтва в Парижі. Близько 10-ти р. служив у французькому Іноземному легіоні. Учасник 2-ї світової війни. Пілот авіації, герой французького опору німецькому нацизму. Був поранений, отримав нагороду. 1947 разом із родиною переїхав в Україну. Спочатку жив у родичів у м. Коростень (Житомирська обл.). 1947–50 працював скульптором на Коростенському фарфоровому заводі, де розробляв сервізи, посудні форми й набори. 1949 родина хотіла повернутись у Францію, однак безуспішно. Згодом за антирадянські висловлювання М. засудили на 25 р. Перебував у засланні в Казахстані, де працював художником театру. Був достроково звільнений. Отримавши дозвіл на повернення в Україну, працював скульптором на Полонському заводі художньої кераміки (Хмельницька обл., 1968–70), де створював вази, скульптуру, розробляв нові малюнки. Захоплювався видовищним мистецтвом, що втілював у мініатюрі: естрада — скульптурні групи «Джаз», «Симфонія» (обидві — 1968), балет — «Танець маленьких лебедів» (1969), виконавці народної музики — триптих «Гуцульські музики» (1970). Його стилю властиві лаконізм, стилізація форми, графічність жвавої лінії силуету, мінімалізм у розписі. Від 1970 працював на Зугдідському фарфоровому заводі (Грузія). Деякі твори М. зберігаються в Хмельницькому краєзнавчому музеї.

Рекомендована література

1. Корусь О. П., Козак М. І. Фарфорові заводи А. С. Бахмутського та А.-Л. Я. Брички, Полонський завод художньої кераміки, XIX–ХХI століття. 2023;
   Google Scholar Internet
2. Корусь О. Сторінки життя Івана Мозолевського молодшого // Дизайн і мистецтво України у часи національного супротиву: Зб. тез доповідей Всеукр. наук. конф. (в межах мистецько-наукової акції «Мистецтво молодих — 2023»), Київ, 15 березня 2023 р. 2023 (обидва — Київ).
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю