Яремич Степан Петрович
Визначення і загальна характеристика
ЯРЕ́МИЧ Степан Петрович (22. 07(03. 08). 1869, с. Галайки Таращанського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 14. 10. 1939, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — живописець, мистецтвознавець, колекціонер. Навчався живопису в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври (1882–87), у рисувальній школі М. Мурашка (1887–94) та персонально у М. Ґе. Допомагав М. Врубелю розписувати Володимирський собор у Києві. Від 1900 жив і працював у Санкт-Петербурзі, 1904–08 — за кордоном (запрошений до антрепризи С. Дягілєва). Автор пейзажів Києва, Санкт-Петербурга, Венеції, Парижа; декорацій до постановки опери «Борис Годунов» М. Мусоргського на сцені «Ґранд Опера» в Парижі; монографії «Михаил Александрович Врубель» (Москва, 1911); багатьох статей, зокрема «Наглавные кресты XVII и XVIII ст. киевских церквей» // «Археологическая летопись Южной России», 1904, № 1–2; «Строения Межигорской фабрики» // «Искусство: живопись, графика, художественная печать», 1911, № 6–7; «Украинское искусство на выставке «Ломоносов и Елизаветинское время» // там само, 1912, № 7–8; «Живопись Андріївської церкви у Київі» // «Вістник культури і життя», 1913, ч. 3, 4. Від 1913 викладав у рисувальній школі; від 1918 — завідувач відділення рисунків, від 1930 — завідувач реставраційної майстерні Ермітажу (Ленінград). 1925 обраний дійсним членом Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді. У складі збірки, переданої Всеукраїнському історичному музеєві імені Т. Шевченка з музеїв РФ, було 3 його краєвиди могили Кобзаря. Під загрозою арешту у складі «ударної бригади» (сформована 1930) узяв участь у відборі музейних коштовностей для продажу закордон. Подарував Ермітажу 2 тис. графічних аркушів, заповів йому 10 тис. рисунків і гравюр старих європейських майстрів.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
