Врубель Михайло Олександрович
ВРУ́БЕЛЬ Михайло Олександрович (Врубель Михаил Александрович; 05(17). 03. 1856, м. Омськ, Росія — 01(14). 04. 1910, С.-Петербург) — російський живописець, графік і скульптор. Чоловік Н. Забєли-Врубель. Закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1880), навч. у Рисув. школі Товариства красних мистецтв в Одесі (1870), С.-Петербур. АМ (1880–84; викл. П. Чистяков; від 1905 — її академік). Працював у галузях станк., монум. і театр.-декор. живопису, графіки, декор.-ужитк. мистецтва, архітектури. Засн. символізму та модерну в рос. мистецтві кін. 19 — поч. 20 ст. 1884 на запрошення А. Прахова переїхав до Києва, де брав участь у реставрації фресок та створенні нових розписів у Кирилів. церкві, Володимир. соборі. Відновлював живопис у Софіїв. соборі. 1889–1904 жив у Москві, від 1904 — у С.-Петербурзі. Один із кер. Абрамцев. гончар. майстерні. 1897, 1900, 1901 приїжджав в Україну (Черніг. губ.). Від 1903 — учасник худож. виставок. 1962 у Києві на будинку по вул. Десятинна, № 14 відкрито мемор. дошку В. Унікал. твори В. раннього періоду, зокрема акварельні ескізи розписів для Володимир. собору «Надгробний плач» (3 варіанти), «Воскресіння», «Вознесіння» зберігаються у Київ. музеї рос. мистецтва, окремі роботи — в Одес. ХМ, найбільші та найвідоміші колекції — у ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург).
Додаткові відомості
- Основні твори
- настінні розписи — «Зішестя св. Духа на апостолів» (1984), «Пророк Мойсей», «Христос»; чотири образи для іконостаса Кирилів. церкви (за ескізами А. Прахова — «Св. Афанасій», «Богоматір із немовлям», «Христос» і «Св. Кирило»; 1885); «Дівчинка на тлі персидського килима» (1886), «Гамлет і Офелія» (1888), «Печорін на дивані» (1889), «Демон, що сидить» (1890); розпис правого нефа у Володимир. соборі; панно — «Ранок», «Вечір» (обидва — 1897), «Богатир» (1898), «Пан» (1899), «До ночі», «Бузок», «Царівна-Лебідь» (усі — 1900); «Демон зборений» (1902), «Перлина» (1904), «Ліжко» (1905); портрети — дружини (1896, 1898), І. Мамонтова (1897), В. Брюсова (1906).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
