Пуппо Ігор Петрович

ПУППО́ Ігор Петрович (09. 01. 1931, м. Єнакієве, нині Горлівського р-ну Донецької обл. — 27. 04. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — письменник, журналіст. Член НСПУ (1967), НСЖУ (1958). Премія імені Г. Петровського (1981), імені Х. Ботева (Болгарія, 1979). Від 1933 мешкав у Дніпропетровську, де закінчив університет (1954). Працював 1954–56 кореспондентом ТАРС у Казахстані (Алма-Ата, нині Алмати); від 1956 — у редакції дніпропетровської газети «Молодий ленінець», 1971–95 — завідувач відділу літератури та мистецтва газети «Днепр вечерний», 1995–2001 — оглядач газети «Наше місто». Очолював літературну студію імені М. Усатенка, упорядкував і видав збірник поезії та прози своїх учнів «Чисті їх юні серця» (Дн., 2001). Дебютував 1946 віршем «Новогоднее» в багатотиражці Ворошиловградського (нині Луганськ) паровозобудівного заводу. Твори присвячені героїчному минулому, зокрема у роки 2-ї світової війни, подіям країни під час «перебудови», перших років незалежності України, чимало віршів і новел — спогади про поїздки країнами Європи, Середземномор’я, Середньої Азії. Їх друкували у журналах «Юность», «Новый мир», «Радуга», «Литературная газета», багатьох колективних збірниках, у виданнях «Русские советские поэты» (К., 1987), «Антологія поезії Придніпров’я» (Дн., 1999). Низку віршів покладено на музику.

Рекомендована література

1. Фролова К. Поетичне слово над Дніпром // З любові і муки...: Розповіді про літературу і письменників. 1994;
   Google Scholar Internet
2. Бушель А. У мене є друг (І. Пуппо) // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї. 2005 (обидва — Дніпропетровськ).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю