Проценко Володимир Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ПРОЦЕ́НКО Володимир Миколайович (псевд. — Володимир Чорномор; 26. 01. 1954, с. Запоріжжя Бобровицького, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — письменник, громадський діяч. Член НСПУ (2009). Заслужений діяч мистецтв України (2009). Премії «Золоте перо України» КМ України (2006), імені Я. Окуневського (2007), імені С. Руданського, імені Івана Багряного (обидві — 2013). Закінчив Харківський юридичний інститут (1997). У 1974—2000 — на службі в органах внутрішніх справ; за сумісництвом вчителював у Тарасівський загальноосвітній школі Києво-Святошинського району (Київська обл.). Головний редактор газети «Дзвін Севастополя» (від 2003). Голова Севастопольських міського обʼєднання товариства «Просвіта» (від 2003) та міської організації Конгресу українських націоналістів (від 2007; кооптований до Головного Проводу). Після анексії Криму переїхав на Київщину. Автор збірок поезій, повістей та оповідань, книг для дітей, історичних нарисів, літературознавчих (про творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, севастопольських письменників Д. Вітюка, В. Кравченка) та краєзнавчих досліджень, низки публікацій у періодиці («Севастопольські вісті», «Слово Просвіти» та ін.). Твори П. публікували у газетах «Дзвін Севастополя», «Літературний Крим». Чимало віршів покладено на музику; створено відеокліпи «Українські вечори», «Севастополь — капітан» тощо. Досліджує період національно-визвольних змагань 1941—45 у Криму («Циклон більшовицького терору у Севастополі», Св., 2011).
Тв.: Ой, не тужи: Поезії. Св., 1988; Подих вічності: Поезії. Св., 2001; Енергія Землі: Поезії. Св., 2003; Тенета Кримської війни: Нариси. Св., 2005; Кохання — вічний двигун життя: Зб. К., 2006; Козацька рада: Поезії, поеми. Св., 2007; Севастополю: Пісенник. Св., 2007; Сповідь чорноморського птаха. Св., 2008; Таємниці Георгіївського монастиря: Нариси. Св., 2008; Повстанчий Крим: Повість. Сф., 2009; Азаровщина: Повість. Сф., 2009; Слова лелечі для малечі: Зб. Св., 2010; Крила любові: Поезії, поеми. Св., 2011; Віта Поштова: Істор. нариси. Св., 2011; Відлуння козацької генези: Повість. Св., 2011; Севастопольські мелодії: Поезії. Св., 2011; Диліжанс Хрещатої долини. К., 2018.
Літ.: Дорошенко С. Творчість Володимира Чорномора. Св., 2013.
С. Т. Дорошенко
Додаткові відомості
- Основні твори
- Ой, не тужи: Поезії. Св., 1988; Подих вічності: Поезії. Св., 2001; Енергія Землі: Поезії. Св., 2003; Тенета Кримської війни: Нариси. Св., 2005; Кохання — вічний двигун життя: Зб. К., 2006; Козацька рада: Поезії, поеми. Св., 2007; Севастополю: Пісенник. Св., 2007; Сповідь чорноморського птаха. Св., 2008; Таємниці Георгіївського монастиря: Нариси. Св., 2008; Повстанчий Крим: Повість. Сф., 2009; Азаровщина: Повість. Сф., 2009; Слова лелечі для малечі: Зб. Св., 2010; Крила любові: Поезії, поеми. Св., 2011; Віта Поштова: Істор. нариси. Св., 2011; Відлуння козацької генези: Повість. Св., 2011; Севастопольські мелодії: Поезії. Св., 2011; Диліжанс Хрещатої долини. К., 2018.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
