Шептицький Климентій-Казимир

ШЕПТИ́ЦЬКИЙ Климентій-Казимир (17. 11. 1869, с. Прилбичі, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 01. 05. 1951, м. Владимир, РФ) — церковний діяч УГКЦ. Брат Андрея Шептицького. Навчався в університетах Мюнхена (Німеччина) та Парижа, 1892 здобув докторат із права у Яґеллонському університеті в Кракові (нині Польща), одночасно закінчив Інститут лісівництва. Працював адвокатом, вів господарство у родинному маєтку, був послом (депутатом) Галицького сейму та парламенту Австро-Угорщини (1900–07), головою Галицького лісівничого товариства. Відмовився від успішної світської кар’єри, 1911 вступив до монастиря святого Теодора Студита. 1915 рукопокладений на священника. Богословську освіту отримав у Іннсбруцькому університеті (Австрія). Від 1918 — настоятель Унівського монастиря (нині Львівський р-н Львівської обл.), від 1926 — ігумен студитів Свято-Успенської Унівської лаври. Читав лекції в Іннсбруцькому університеті. 1936–37 разом із братом склав статут для монахів Студійського уставу. Відтоді мешкав у Львові. Від 1939 — член Українського католицького інституту. В тому ж році митрополитом Андреєм Шептицьким таємно іменований екзархом Росії та Сибіру. Під час 2-ї світової війни врятував багатьох євреїв від переслідувань. Від 1944 — архімандрит монахів студитського уставу. Голова делегації, що вела переговори з представниками органів радянської влади у Москві. 1945 після арешту всіх греко-католицьких єпископів фактично очолив УГКЦ. Оскільки влада заборонила йому проживати у Львові, повернувся до Унівського монастиря. Надіслав у Ватикан листа з описом переслідувань греко-католиків, який перехопили співробітники НКВС. 5 червня 1947 заарештований, за звинуваченням у зраді батьківщини засуджений до 8-ми р. таборів. Утримувався у Київській, Московській і Владимирській в’язниці, де й помер. Реабілітований 1991. У 1996 за порятунок євреїв у період Голокосту отримав звання «Праведник народів світу». 27 червня 2001 беатифікований папою Іваном-Павлом ІІ. Його ім’ям названо Музей народної архітектури та побуту у Львові. На Владимирському цвинтарі біля в’язничної стіни встановлено кам’яний хрест Ш. (його точне місце поховання не відоме), у рідному селі — пам’ятник, у с. Унів — меморіальну дошку братам Шептицьким.

Завантажити статтю