Певний Богдан Петрович

ПЕ́ВНИЙ Богдан Петрович (04. 06. 1931, Луцьк — 07. 09. 2002, Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — мистецтвознавець, письменник і живописець. Син Петра, батько Лариси-Галини Певних. Дійсний член УВАН (1955). Член Об’єднання митців українців Америки (був членом правління, від 1969 — заступник голови і організаційний референт), НСХУ (1991), НСПУ, НСЖУ. 1939 батько, рятуючись від більшовиків, виїхав у Варшаву. Після смерті матері його виховували дід і баба; 1944 переїхав до батька, згодом разом з ним — до Німеччини, де 1949 в Ділінґені здобув середню освіту. 1950 почав вивчати журналістику при Мюнхенському університеті Л. Максиміліана. Систематично публікував політичні карикатури в українських емігрантських журналах. 1951 емігрував до США. Студіював мистецтво в Національній академії мистецтв, школі Ліги студентів мистецтва (обидва — Нью-Йорк), Колумбійському (Нью-Йорк) та Нью-Йоркському університетах. Працював інженером-дизайнером. Співзасновник (1955) та перший президент Товариства молодих українських митців у Нью-Йорку; експонував свої твори на 4-х виставках, організованих Товариством. Основні галузі — графіка (оформлення та ілюстрування книг і журналів для дітей і молоді) та живопис (натюрморт олійною технікою). Досконало володів рисунком і вишуканим колоритом. Мистецтво П. тяжіло до об’єктивного експресіонізму («Велика біла дорога», 1956), еволюціонувало до сюрреалізму («Пророк», 1957; «Спаситель», 1971) та символізму («Спаситель», 1961; «Земля. У пам’ять голоду 1932–33 рр.», що виконано на основі кадру з однойменного фільму О. Довженка; плакат із зображенням Т. Шевченка з написом: «Чи твої діти говорять моєю мовою?»; розповсюджений в Україні 1990-х рр.). Учасник майже всіх виставок Об’єднання митців українців Америки. Деякі твори П. зберігаються у Музеї при Українському православному осередку в Бавнд Бруку, Музеї Лесі Українки в с. Колодяжне (Волинська обл.). Співробітник журналу «Сучасність»; 1996–2002 — його головний співредактор. Автор статей про мистецтво, видатних українських митців не лише в ньому, а й у журналах «Терем», «Крилаті», «Культура і життя», «Україна», «Дзвін», «Пам’ятки України» тощо. Співорганізатор українських мистецьких виставок у Нью-Йорку 1970, 1988; організатор виставки графіки Я. Гніздовського в Києві та Львові 1990. Автор низки статей в ЕСУ.

Рекомендована література

1. Кейван І. Українські митці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996;
   Google Scholar Internet
2. Певний Б. Дещо про себе. К., 2001;
   Google Scholar Internet
3. Перевальський В. Задивлений у її зіниці. Б. Певний // Образотворче мист-во. 2003. № 1;
   Google Scholar Internet
4. Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мист-ва ХХ ст. Л., 2013;
   Google Scholar Internet
5. Пилипчук М. Луцьк — Нью-Йорк: Світоч українознавства Богдан з родини Певних // Волин. новини. 2016, 4 черв.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю