Полтавчук Василь Григорович

ПОЛТАВЧУ́К Василь Григорович (01. 01. 1953, с. Полянецьке Савранського, нині Подільського р-ну Одеської обл.) — письмен­ник, літературо­знавець. Член НСПУ (2003). Кандидат філологічних наук (1985). Премії імені М. Посмітного (2010), імені І. Гайдаєнка (2013). Закінчив Одеський університет (1975), де 1986—2014 й викладав на філологічному факультеті (2004—08 — завідувач кафедри української літератури); 1975—78 — редактор Одеського облрадіо, 1978—80 — літературний консультант Одеської обласної організації СПУ, 1980—86 — від­повід­альний секретар Одеського обласного комітету захисту миру. Дебютував 1967 нарисами у ра­йон­ній газеті «Сільські новини», від 1970 публікував вірші, новели, оповіда­н­ня. Автор літературо­знавчої роз­відки «Біо­графічний роман і про­блема вихова­н­ня історією» (К., 1989), книги «Неминучість минулого: стат­ті, штрихи до порт­ретів, спогади» (2009), літературно-критичних нарисів «Проза Івана Григурка» (2013), «Иван Гайдаенко», «Борис Деревʼянко» (обидва — 2014), «Володимир Іванович» (2017), «Григорій Вʼязовський», «Ген­надій Щипківський», «Іван Дузь», «Літератори Одеси» (усі — 2019, Одеса) та ін., а також крає­знавчих ви­дань «Котовськ» (1987), «Odessa Region» (1987, спів­авт.), путівника «Саврань» (1980). Упорядник спогадів «У вінок памʼяті про Василя Васильовича Фащенка» (2000), літературо­знавчих студій «У глибинах людського буття» (2005, спів­авт.; обидва — Одеса).

Завантажити статтю