Поляєв Костянтин Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ПОЛЯ́ЄВ Костянтин Миколайович (21. 05(02. 06). 1893, с. Чижівка, нині у складі м. Воронеж, РФ — 08. 04. 1986, Москва) — співак (бас), педагог. Брат Ф. Поляєва. Заслужений артист РРФСР (1968). Закінчив Київську консерваторію (1918; кл. В. Цвєткова). Відтоді виступав у Києві та ін. містах України з концертами, епізодично — на сцені Київської опери. 1918–31 — викладач Київського музично-драматичного інституту. 1933–58 — соліст Всесоюзного радіокомітету в Москві. У концертах виконував твори М. Лисенка, В. Заремби, К. Стеценка, Я. Степового, В. Косенка, М. Глінки, О. Даргомижського, М. Мусоргського, С. Рахманінова, Ґ. Генделя, Дж. Россіні, українські та російські народні пісні. 1933 дав у Києві концерт української пісні й романсу. Записав на грамплатівки твори, зокрема М. Лисенка (арії Тараса з опери «Тарас Бульба» і Каленика з опери «Різдвяна ніч»), О. Даргомижського, М. Мусоргського, Л. ван Бетговена, Дж. Россіні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Тарас («Тарас Бульба» М. Лисенка), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Стольник («Галька» С. Монюшка).