Поляєв Федір Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ПОЛЯ́ЄВ Федір Миколайович (Дроздо-Поляєв; 1873, с. Чижовка, нині у складі м. Воронеж, РФ — 25. 04. 1940, Київ) — співак (баритон), педагог. Брат К. Поляєва. Заслужений артист УРСР (1938). Навчався на музично-драматичних курсах Є. Рапгофа в Санкт-Петербурзі (кл. Р. Нувель-Норді). Дебютував у Народному домі в Санкт-Петербурзі (1908). Співав на оперних сценах Харкова (1901), Києва, Одеси, Баку (1923), Тифліса (нині Тбілісі), Воронежа (1925). Від 1925 — викладач, 1936–39 — завідувач кафедри вокалу Київської консерваторії. Серед учнів — І. Масленникова, М. Фокін, П. Гайчук. Володів красивим голосом і драматичним талантом. Мав записи на грамплатівках.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Мазепа (однойменна опера П. Чайковського), Грязной, Мізгир («Царева наречена», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Демон (однойменна опера А. Рубінштейна), Амонасро, Яґо, Ріґолетто («Аїда», «Отелло», «Ріґолетто» Дж. Верді), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Нелуско («Африканка» Дж. Мейєрбера).
Завантажити статтю
Людина 
