РИБОТИ́ЦЬКИЙ Володимир Петрович (11. 03. 1942, с. Ляшки, нині Під­карпатського воєводства, Польща) — живописець. Чоловік О. Риботицької. Обласна премія імені І. Труша (2011). Дипломи Між­народного бієнале «Ім­преза» (Івано-Франківськ, 1997) та Між­народної ви­ставки «Львівський осін­ній салон “Високий замок”» (1998). Член НСХУ (1985). На­вчався у Львівському училищі прикладного мистецтва (1957–62), закінчив Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викладачі Д. Довбушинський, Р. Сельський), де й працював 1971–76 викладачем живопису. 1976–89 — завуч, 1989–99 — директор Львівської дитячої художньої школи; 2009–18 — викладач живопису Львівського фахового коледжу декоративного та ужиткового мистецтва. Учасник всеукраїнських і між­народних мистецьких ви­ставок від 1991, зокрема Клубу українських митців у м. Шарлотт (США) та Празі, Між­народної творчої групи в м. Бардіїв (Словач­чина), «Львівське мистецтво» в Пере­мишлі (Польща; усі — 1995), Інтернаціональної творчої групи в Дебрецені (Угорщина, 1996), Інтернаціонального бієнале «Срібний квадрат» у Пере­мишлі (Польща, 1998), «Нове українське мистецтво» в м. Антверпен (Бельгія) та Римі (обидві — 1999). Персональні — у Львові (1992, 1997, 2011, 2017, 2022 — спільно з дружиною), містах Нью-Гоуп (2002), Бедмінстер (2003), Ламбертвілл (2004), Філадельфії (2006; усі — США). 2024 створено документальний фільм «Володимир та Оксана Риботицькі. Синергія творчості» (режисер С. Литвинов).