Риботицький Володимир Петрович
РИБОТИ́ЦЬКИЙ Володимир Петрович (11. 03. 1942, с. Ляшки, нині Підкарпатського воєводства, Польща) — живописець. Чоловік О. Риботицької. Обласна премія імені І. Труша (2011). Дипломи Міжнародного бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ, 1997) та Міжнародної виставки «Львівський осінній салон “Високий замок”» (1998). Член НСХУ (1985). Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва (1957—62), закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викладачі Д. Довбушинський, Р. Сельський), де й працював 1971—76 викладачем живопису. 1976—89 — завуч, 1989—99 — директор Львівської дитячої художньої школи; 2009—18 — викладач живопису Львівського фахового коледжу декоративного та ужиткового мистецтва. Учасник всеукраїнських і міжнародних мистецьких виставок від 1991, зокрема Клубу українських митців у м. Шарлотт (США) та Празі, Міжнародної творчої групи в м. Бардіїв (Словаччина), «Львівське мистецтво» в Перемишлі (Польща; усі — 1995), Інтернаціональної творчої групи в Дебрецені (Угорщина, 1996), Інтернаціонального бієнале «Срібний квадрат» у Перемишлі (Польща, 1998), «Нове українське мистецтво» в м. Антверпен (Бельгія) та Римі (обидві — 1999). Персональні — у Львові (1992, 1997, 2011, 2017, 2022 — спільно з дружиною), містах Нью-Гоуп (2002), Бедмінстер (2003), Ламбертвілл (2004), Філадельфії (2006; усі — США). 2024 створено документальний фільм «Володимир та Оксана Риботицькі. Синергія творчості» (режисер С. Литвинов).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Козак Мамай» (1969), «Зимовий Львів», «Біля Косова» (обидва — 1980), «Гуцульська пара» (1988), «Птах в тенетах» (1989), «Трипільські красуні» (1997), «Карпати», «Квіти Мімії» (обидва — 1998), «Лабіринт-1», «Лабіринт-2», «Захід сонця», «Риба» (усі — 2005), «Побут аріїв», «Алея» (обидва — 2006), «Осінь», «Запуск повітряних зміїв», «Артсалон», «Нива» (усі — 2007), «Весна» (2011), «Верби» (2016).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
