Поляков Петро Адріанович
ПОЛЯКО́В Петро Адріанович (15. 11. 1907, Одеса — 05. 10. 1973, Київ) — композитор, диригент, педагог. Член СКУ. Заслужений артист УРСР (1946). Навчався в Одеській консерваторії (1926–29), закінчив Київський музично-драматичний інститут (1931; кл. композиції Б. Лятошинського, диригування — О. Орлова). 1933–53 (з перервою) — диригент, художній керівник музичного мовлення Українського радіо, 1953–56 — головний диригент симфонічного оркестру Київської філармонії, 1951–58 — викладач Київської консерваторії. 1956–61 — диригент і завідувач музичної частини Київського театру музичної комедії. Здійснив інструментування опери «Чорноморці» М. Лисенка, кантати «Шевченкові» К. Стеценка, опери «Купальська іскра» Б. Підгорецького та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- музичні комедії — «Кого я кохаю» (1959), «Не забороняйте нам кохати» (1960); кантати — «Живи, Україно» (1942, слова О. Новицького), «Василь Тьоркін» (1962, слова О. Твардовського); для симфонічного оркестру — сюїти «Танцювальна» (1931), «Колгоспна» (1952), «Дружба народів» (1954), Поема (1967), Рапсодія-фантазія (1970); для духового оркестру — п’єси; для оркестру народних інструментів — Рапсодія-фантазія на польські теми (1970); Струнний квартет (1951); п’єси — для скрипки і фортепіано, для фортепіано, для віолончелі і фортепіано; романси на слова українських поетів; хори; обробки народних пісень; музика до театральних вистав, радіопостановок, художніх («Назар Стодоля», 1954, режисер В. Івченко, Київська кіностудія художніх фільмів), науково-популярних фільмів.
- Державний архів
- ЦДАМЛМ України. Ф. 503.
Рекомендована література
- Виноградов Г. Композитор, диригент, пропагандист // Музика. 1977. № 4;
- Його ж. Петро Поляков — композитор і диригент // Українське музикознавство. К., 1981. Вип. 16.
Завантажити статтю
Людина 
