Пономаренко Валентин Олександрович
ПОНОМАРЕ́НКО Валентин Олександрович (07. 02. 1928, Одеса — 09. 08. 1984, Харків) — фаготист, композитор, диригент, педагог. Член СКУ. Закінчив Київську консерваторію (1954, кл. фагота О. Литвинова; 1957, кл. композиції Б. Лятошинського). Працював із самодіяльними колективами в Харкові й Києві (1951–59). У 1957–59 — музичний керівник і диригент Шахтарського ансамблю пісні й танцю, 1959–60 — редактор Сталінської телестудії (нині Донецьк). 1960–68 — викладач Харківського музичного училища, 1968–70 — Донецького музично-педагогічного інституту, від 1974 — Харківського інституту культури.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симфонічного оркестру — Увертюра, сюїта «Дружба» (обидва — 1959), «Ювілейна увертюра», Сюїта (обидва — 1967), «Донецькі візерунки» (1971); для гобоя з оркестром — концерт-поема «Топoля» (1977); Струнний квартет (1960); для квартету дерев’яних духових інструментів — 4 п’єси; для скрипки і фортепіано — «Українська фантазія» (1958); для фортепіано — Варіації (1959), «Донецький альбом» (1961); для кларнета й фортепіано — Концертино (1965); для фагота — п’єси; хори, пісні, обробки народних пісень; музика до вистав.
Людина 