Матвійчук Юліан Олександрович

МАТВІЙЧУ́К Юліан Олександрович (14. 06. 1989, Полтава — 20. 05. 2023, Дні­про, похований 23. 05. 2023 у рідному місті) — громадсько-політичний діяч, військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). На­вчався у загальноосвітній школі № 4 (1996—2006), музичних школі № 1 (1995—98) та училищі (1998—2000, спеціальність «скрипка»), художній школі (2000—05), закінчив педагогічний університет (2014, вчитель історії та право­знавства; усі — Полтава). Від 2010 — член Всеукраїнського обʼ­єд­на­н­ня «Свобода». Від 2011 — голова Полтавської молодіжної організації «Студентська Свобода». Брав активну участь у Революції гідності, був засновником полтавської сотні само­оборони в Полтавській обласній раді. Від червня 2014 у складі полку «Азов» воював на Сході України з проросійськими бо­йовиками. 2015—20 та від 2020 — депутат Полтавської міської ради 7-го та 8-го скликань. Спів­засновник громадських організацій «Полтавський легіон Свободи» (2016) та «Збережемо Полтаву» (2017). Від липня 2017 — голова Полтавської міської організації Всеукраїнського обʼ­єд­на­н­ня «Свобода». Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив виконувати бо­йові зав­да­н­ня. Служив у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України спочатку як гр­анатометник, потім — як аеророзвідник групи «SOLOVEY». Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і ворожої техніки. Воював на кордоні Харківщини та Сумщини, по­близу міст Соледар Бахмутського р-ну та Марʼїнка Покровського р-ну Донецької обл. У березні 2022 координував виведе­н­ня взводу морської піхоти з ворожого оточе­н­ня. Су­проводжував з повітря медичну евакуацію командира баталь­йону однієї з бригад Збройних сил України. Помер у Дні­провській обласній клінічній лікарні внаслідок важкого поране­н­ня, якого за­знав 15 травня по­близу с. Георгіївка Покровського р-ну. Почесний громадянин Полтави (від липня 2023). У жовтні того ж року йому від­крили памʼятний знак у Холодному Яру, а в грудні вулицю Пушкіна в рідному місті пере­йменували на вулицю Юліана Матвійчука.

Завантажити статтю