Матвійчук Юліан Олександрович

Визначення і загальна характеристика

МАТВІЙЧУ́К Юліан Олександрович (14. 06. 1989, Полтава — 20. 05. 2023, Дніпро, похований 23. 05. 2023 у рідному місті) — громадсько-політичний діяч, військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Навчався у загальноосвітній школі № 4 (1996–2006), музичних школі № 1 (1995–98) та училищі (1998–2000, спеціальність «скрипка»), художній школі (2000–05), закінчив педагогічний університет (2014, вчитель історії та правознавства; усі — Полтава). Від 2010 — член Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Від 2011 — голова Полтавської молодіжної організації «Студентська Свобода». Брав активну участь у Революції гідності, був засновником полтавської сотні самооборони в Полтавській обласній раді. Від червня 2014 у складі полку «Азов» воював на Сході України з проросійськими бойовиками. 2015–20 та від 2020 — депутат Полтавської міської ради 7-го та 8-го скликань. Співзасновник громадських організацій «Полтавський легіон Свободи» (2016) та «Збережемо Полтаву» (2017). Від липня 2017 — голова Полтавської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив виконувати бойові завдання. Служив у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України спочатку як гранатометник, потім — як аеророзвідник групи «SOLOVEY». Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і ворожої техніки. Воював на кордоні Харківщини та Сумщини, поблизу міст Соледар Бахмутського р-ну та Мар’їнка Покровського р-ну Донецької обл. У березні 2022 координував виведення взводу морської піхоти з ворожого оточення. Супроводжував з повітря медичну евакуацію командира батальйону однієї з бригад Збройних сил України. Помер у Дніпровській обласній клінічній лікарні внаслідок важкого поранення, якого зазнав 15 травня поблизу с. Георгіївка Покровського р-ну. Почесний громадянин Полтави (від липня 2023). У жовтні того ж року йому відкрили пам’ятний знак у Холодному Яру, а в грудні вулицю Пушкіна в рідному місті перейменували на вулицю Юліана Матвійчука.

Завантажити статтю