Рудницький Андрiй Маркович
РУДНИ́ЦЬКИЙ Андрiй Маркович (04. 12. 1928, Львiв — 26. 08. 2009, там само) — архiтектор. Доктор архітектури (1989), професор (1991). Член НСАУ (1959; у 1983–92 — голова Львівської організації). Дійсний член НТШ (1992) та Української академiї архітектури (1992). Закiнчив Львiвський полiтехнічний iнститут (1951), де відтоді й працював (нині Національний університет «Львівська політехніка»): 1967–71 — завідувач кафедри архітектурного проєктування, 1971–82 — завідувач кафедри містобудування, водночас 1977–91 — декан архітектурного факультету, 1992–2002 — засновник і завідувач кафедри реконструкції та реставрації архітектурних комплексів, 2002–09 — професор кафедри містобудування. Наукові дослідження: формування мiського довкiлля, iсторiя українського мiстобудування, збереження та реставрацiя архiтектурної спадщини. Серед реалізованих проєктів — спортивний (1953) і навчальний (1965) корпуси Львiвського полiтехнічного iнституту, центри с. Березово Хустського р-ну Закарпатської обл. (1970), м. Нестеров (нині Жовква Львівського р-ну Львівської обл., 1983), меморіал жертвам Голокосту в с. П’ятидні Володимир-Волинського (нині Володимирського) р-ну Волинської обл. (1989).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Архiтектурна композицiя в мiстобудуванні. Л., 1976; Транспорт в планировке городов. К., 1976; Управление городской средой. Л., 1985; Управління міським середовищем. К., 1991; До історії архітектурної освіти в Західній Україні // Зап. НТШ: Пр. секції мистецтвознавства. 1994. Т. 227.
Рекомендована література
- Андрiй Маркович Рудницький: Бібліографія вчених Львівської політехніки. Л., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
