Саврич Карл Авксентійович
СА́ВРИЧ Карл Авксентійович (псевдонім — Максимович; 18. 01. 1892, с. Кукільники, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 17. 07. 1934, РФ) –– громадсько-політичний діяч. Від 1913 навчався на юридичному факультеті Львівського університету. З початком 1-ї світової війни — стрілець Легіону УСС. У серпні 1916 потрапив у російський полон. Після звільнення 1917–19 — діяч лівого крила УПСР (боротьбистів). Співзасновник і секретар ЦК Комуністичної партії Східної Галичини (лютий 1919), служив в УГА (1919–20). На початку 1921 організував Закордонний комітет Комуністичної партії Східної Галичини у Відні. 1922–24 — секретар посольства УСРР у Варшаві. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У; водночас — член Політбюро ЦК КПЗУ (від 1925), секретар Закордонного бюро допомоги КПЗУ в Харкові. 1927 виступив на захист більшості ЦК КПЗУ і наркома О. Шумського, звинувачених керівництвом ВКП(б) і КП(б)У в націоналізмі. У тому ж році звільнений з усіх посад, мешкав і працював у м. Саратов (РФ) та Москві. 1929 виключений з партії, 1930 поновився. 9 січня 1933 заарештований, 5 вересня того ж року за звинуваченням у приналежності до Московського центру УВО засуджений до 10-ти р. таборів. В ув’язненні покінчив життя самогубством. Реабілітований 1958.
Рекомендована література
- Українські Січові Стрільці. 1914–1920. Л., 1935;
- Галушко Є. М. Нариси історії ідеологічної та організаційної діяльності КПЗУ в 1919–1928 рр. Л., 1965;
- Борці за возз’єднання. Л., 1989;
- Сливка Ю. Сторінки історії КПЗУ. Л., 1989;
- Глазунов Г. Честное имя Карла Максимовича // Политика и время. 1991. № 5;
- Довідник з історії України. Т. 3. К., 1999;
- Україна — Польща. 1920–1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Док. і мат. К., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
