Сикора Микола Йозефович
СИКО́РА Микола Йозефович (1878, Харків — ?) — інженер, промисловець. Брат Й. Сикори. Закінчив Харківський технологічний інститут (1903). У 1899–1903 в Астрономічній обсерваторії Харківського університету проводив спостереження сонячної активності (плями і протуберанці), виконував оброблення результатів даних, брав участь у спостереженнях місячних затемнень, залучався до вимірювальних робіт з точного нівелювання. У подальші роки допомагав у виконанні низки замовлень щодо виготовлення інструментів для обсерваторії та школи-майстерні точної механіки Харківському університету. 1903–08 працював на Південно-східній залізниці; 1908–17 — керуючий машинобудівного і чавуноливарного заводу А. Пільстрема та заводу К. Шиманського; 1917–25 — головний інженер машинобудівного заводу «Червоний Жовтень»; 1925–28 — керівник машинобудівного тресту «Металооб’єднання»; 1928–30 — керівник проєктно-монтажного бюро ВРНГ з будівництва підвісних доріг; 1931–33 — технічний директор заводу «Подвесдор»; у червні–жовтні 1933 — керівник тресту «Проєктзаводтранс» (усі — Харків). 18 жовтня 1933 був заарештований за підозрою у шпигунській діяльності на користь Чехо-Словаччини. 5 березня 1934 засуджений до 5-ти р. таборів. Згодом помер. 1989 реабілітований. Також був репресований син Юліан (20 червня 1938 розстріляний, 1991 реабілітований), який працював інженером-механіком Українського НДІ промислової енергетики у Харкові.
Рекомендована література
- Балишев М. А. До історії Харківської обсерваторії: інженер Микола Йосипович Сикора та його доля // Мат. XX Всеукр. наук. конференції «Актуальні питання історії науки й техніки». К., 2021;
- Його ж. Астрономічні дослідження у Харкові наприкінці ХІХ ст. — першій половині ХХ ст. К., 2022.
Завантажити статтю
Людина 
