Пантелеймонівка
ПАНТЕЛЕЙМО́НІВКА — селище Горлівського району Донецької області. У червні 2020 розпорядженням КМ України Пантелеймонівську селищну раду (з с. Рясне) Горлівської міської ради обласного значення зараховано до Горлівської міської громади, що від липня того ж року відповідно до постанови ВР України належить до Горлівського р-ну. П. знаходиться на вододілі річок Кривий Торець (притока Казенного Торця) та Корсунь (притока Кринки; обидві — басейну Азовського моря), за 35 км від Донецька та 12 км від Горлівки. Поблизу проходить траса Сіверський Донець-Донбас каналу. Площа с-ща 12 км2. За переписом населення 2001, проживала 8031 особа (із них 21,16 % зазначили рідною мову українську, 78,11 % — російську); станом на січень 2014 — 7904 особи.
Досліджено курган Беєва могила (поховання культури багатоваликової кераміки 17–16 ст. до н. е. та катакомбної культури 16–15 ст. до н. е.). Заснування с-ща пов’язане з прокладенням тут Курсько-Харківсько-Азовської залізниці наприкінці 1860-х рр. 1876 відкрито станцію (від 2014 тимчасово не діє). Станція та с-ще були названі на честь місцевого поміщика Пантелія (за ін. даними — св. Пантелеймона). Згодом виявлені значні запаси глини та кварцитів (1926 засновано Пантелеймонівський вогнетривкий завод). Під час воєнних дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У березні 1919 тут відбувся бій більшовицького бронепотягу «Гроза» з денікінцями. 1919–25 — у складі Донецької губ.; 1923–30 — Сталінської (до 1924 — Юзівська) округи; від 1932 — Донецької (1938–62 — Сталінська) обл. Від 1923 П. належала до Авдіївського р-ну, потім була зарахована до Макіївської міськради обласного значення. 1938–2024 — смт. Жителі зазнали сталінських репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під німецькою окупацією. У довоєнний період у с-щі минули дитячі роки льотчика, Героя Радянського Союзу І. Ґросула. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. 1957–62, 1977–2020 — у складі Горлівської, 1962–65 — Ясинуватської міськрад обласного значення; 1965–77 — Ясинуватського, від 2020 — Горлівського р-нів. Тривалий час у с-щі також працював завод залізобетонних виробів. На початку 2010-х рр. функціонували загальноосвітня школа; Палац культури, бібліотека; філія міської лікарні. У серпні–вересні 2014 відбувалися кровопролитні бої воїнів Збройних сил України з проросійськими бойовиками та військовиками регулярної армії РФ. Відтоді — під контролем сепаратистів т. зв. Донецької народної республіки.
Рекомендована література
- Сусліков В. Є., Шевлякова Т. Ю., Маслова Л. В. та ін. Історія Горлівки в документах і матеріалах. Горлівка, 2008. Ч. 1, Д., 2009. Ч. 2;
- Євсеєнко С. А. Історія Горлівки з найдавніших часів до 1917 року: Істор. нарис. Бахмут, 2016.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
