ПЕЧО́РА Олександр Андрі­йович (12. 01. 1951, смт Ромо­дан Миргородського р-ну Полтавської обл.) — поет-пісняр, гуморист. Член Полтавської спілки літераторів (1993). Премії імені В. Симоненка (2001), імені В. Малика (2003), імені Л. Бразова (2011). Закінчив Миргородський керамічний технікум (1971). Працював на радіо й телебачен­ні, в міськвиконкомі, закладах культури, редакціях газет. Очолює Лубенську міську організацію товариства «Просвіта» (Полтавська обл.). Учасник літобʼ­єд­на­н­ня імені О. Донченка (від 1973). Дебютував 1961 добіркою поезій у газеті «Зірка». У доробку — громадянська лірика, вірші для дітей. Твори П. друкували в альманасі «Вітрила», журналах «Україна», «Дні­про», «Криниця», «Добромисл», «Бахмутський шлях», «Рідний край», «Склянка часу», газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Урядовий курʼєр», «Сільський час», «Зоря Полтавщини», «Літературна Полтавщина», «Лубенщина» та ін., вміщено у пісен­никах «Срібні ручаї», «Посади калину» (обидва — 2003), збірнику гумору для дітей і про дітей «Сміхо­грайчик» (2005; усі — Полтава) тощо. Чимало віршів покладено на музику (збірка «На Посул­лі соловейко...», Лубни, 2017), записано на диски. Редактор-упорядник збірок «Мислити і жити Україною» (2016), «Опалені рими» (2017), «Понад усе нам — Україна» (2018), «Українська вишиванка» (2019; ), «На позитиві» (2024;усі — Лубни; серед учасниць І. Доленик).