Стороженко Микола Володимирович

Визначення і загальна характеристика

СТОРОЖЕ́НКО Микола Володимирович (29. 05(10. 06). 1862, с. Велика Круча Пирятинського пов. Полтавської губ., нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — перша половина 1942) — історик, педагог, громадський діяч. Брат А. Стороженка. Закінчив 2-у гімназію (1881) та Університет св. Володимира (1885) у Києві. Учень В. Антоновича, на­вчався музики у М. Лисенка (4 р.), склав магістерські іспити й отримав зва­н­ня приват-доцента при Санкт-Петербурзькому університеті (1891). Працював ін­спектором народних шкіл у Чернігівській (1889—91) і Київській (1892—95) губ.; директором 4-ї (1895—1909) і 1-ї (1909—19) Київських гімназій. Водночас — почесний мировий суддя (1887—1914), повітовий земський гласний Пирятинського пов. (1889—1914), гласний Київської міської думи (1902—09). Член-спів­робітник, дійсний член Київської архео­графічної комісії, член Історичного товариства Нестора-літописця, Київського від­ділу Імператорського військово-історичного товариства, Київського від­діле­н­ня Російського музичного товариства, Галицько-руського благодійного товариства, член Київської Старої Громади. Разом із братом видав низку документів з родин­ного архіву: «Стороженки: фамильный архив» (т. 1—8, К., 1902—10). Вміщував публікації у часописах «Киевская старина», «Исторический вестник», «Рус­ская мысль», «Церковь и народ», газетах «Киевлянин», «Жизнь и искус­ство». Спів­працював з історично-філологічним від­ділом УАН, у його «Записках…» на­друкував україномовні стат­ті про П. Куліша та ін. У часи Директорії УНР був заарештований та увʼязнений у Лукʼянівській тюрмі. У листопаді 1919 емігрував до Туреч­чини, 1922 — до Югославії. Працював ін­спектором і викладачем у Маріїнському Донському ін­ституті шляхетних дівчат (м. Біла Церква). 2005 у Києві ви­дано спогади С. «З мого життя», рукопис яких довгий час зберігався в Музеї визвольної боротьби України в Празі, що є важливим джерелом з історії української культури й українського руху 2-ї половини 19 ст.

Пр.: Охочекомон­ный полковник Илья Федорович Новицкий // Киевская старина. 1885. № 7; Отношение западнорус­ских дворян второй половины XVII в. к во­просам религиозным и сословным // Архив Юго-Западной Рос­сии. Ч. 2, т. 2. К., 1888; Западнорус­ские провинциальные сеймики во второй половине XVII века. К., 1888; Реформы в Малорос­сии при графе Румянцеве // Киевская старина. 1891. № 8—9; К истории малорос­сийских казаков в конце XVIII и в начале XIX века // Там само. 1897. № 4, 6, 10, 11; Очерки по истории малорос­сийских казаков с конца XVII и в начале XIX века. К., 1898; Мое знакомство с П. А. Кулишем // Под знаменем науки: Юбил. сб. в честь Н. Стороженка, из­дан­ный его учениками и почитателями. Москва, 1902; Н. И. Костомаров в Киевской І-гимназии // Чтения исторического общества Нестора-Летописца. 1911. Вып. 22; Осадже­н­ня м. Крилова // Зап. істор.-філол. від­ділу УАН. К., 1919. Кн. 1; Куліш у Києво-Печерській школі // Там само. 1923. Кн. 2/3; До біо­графії П. Куліша: Листи Куліша до М. В. Стороженка // Там само.

Літ.: Оглоблин О. З неви­даних листів Василя Горленка до Миколи Стороженка // Україна [Париж]. 1952. № 7—8; Новохатня Н. Микола Стороженко — історик та педагог: матеріали до біо­бібліо­графії // Історіогр. дослідж. в Україні. Вип. 11. К., 2002; Ульяновський В. Три «лики» Миколи Стороженка: «малоросійство» — «російство» — «українство» // Стороженко М. З мого життя. К., 2005; Пазюра Н. Неві­дома «Автобіо­графія» Миколи Стороженка // Укр. істор. зб. Вип. 12. К., 2009; Білокінь С. І. Стороженко Микола Володимирович // Українські історики: Біо­бібліогр. довід. Вип. 3. К., 2010.

В. І. Ульяновський

Завантажити статтю