Тахтай Олександр Кузьмич

ТАХТА́Й Олександр Кузьмич (23. 10(04. 11). 1890, м. Ромни Полтавської губ., нині Сумської обл. — 25. 07. 1963, Донецьк) — археолог, музеє­знавець. На­вчався на історично-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1911), закінчив Санкт-Петербурзький археологічний ін­ститут (1913). Учасник 1-ї світової війни. 1919—21 — лектор і бібліотекар у Полтаві; 1921—22 — спів­робітник Полтавського губернського комітету охорони памʼяток мистецтва, старовини і природи; 1922—25 — ін­спектор екс­курсійно-ви­ставкової музейної секції Полтавської губернської політичної просвіти; 1925—29 — хранитель археологічного зі­бра­н­ня Центрального пролетарського музею Полтавщини. Також спів­працював у Полтавському науковому товаристві ВУАН. Від 1923 брав активну участь у археологічних екс­педиціях музею, зокрема із пошуку та дослідже­н­ня памʼяток по річках Коломак, Ворскла, Орчик, Оріль, по­близу сіл Кантемирівка та Мачухи. Завдяки йому археологічна колекція поповнилася золотими прикрасами із Зачепилівського похова­н­ня, керамікою салтівської культури із с. Климівка, палеолітичними кремʼяними виробами. Також створив каталог музейної бібліотеки, звірив, класифікував і описав археологічну колекцію музею. Звільнений з роботи за звинуваче­н­ням у антирадянській агітації, на за­проше­н­ня Д. Яворницького уві­йшов до складу Дні­прогесівської археологічної екс­педиції. Від 1930 — завідувач від­ділу археології Херсонського крає­знавчого музею. Роз­горнув наукові пошуки на Нижньому Дні­прі. Був заарештований вдруге, після звільне­н­ня працював у Цюрупинському музеї (нині м. Олешки Херсонського р-ну Херсонської обл.); від 1934 — завідувач від­ділу феодалізму Історико-археологічного Херсонеського музею в Севастополі. Завдяки його зуси­л­лям під час німецької окупації Севастополя значна кількість матеріалів музею не була вивезена до Німеч­чини. Заарештований втретє, 11 листопада 1949 за звинуваче­н­нями у спів­праці з окупантами та антирадянській діяльності засуджений до 25-ти р. таборів. 1955 звільнений зі зня­т­тям судимості. Від 1956 — спів­робітник Донецького крає­знавчого музею. За­ймався роз­будовою музейної екс­позиції, комплектацією фондів. Частина праць Т. залишилася неопублікованою.

Завантажити статтю