ПОРШ Микола Володимирович (19. 10. 1879, м. Лубни, нині Полтавської обл. — 16. 04. 1944, м. Еберсвальде, Німеч­чина, похований у Берліні) — громадсько-політичний діяч, економіст. Закінчив Лубенську гімназію і Університет св. Володимира у Києві. На­прикінці 1890-х рр. заснував у Лубнах революційний український гурток, на основі якого створено Вільну громаду РУПу на Полтавщині. 1904–10 — голова РУПу (реформував її згідно з принципами національної організації пролетаріату) та УСДРП. 1905–09 редагував партійні часописи «Праця», «Селянин», «Вільна Україна», «Слово», у ста­т­тях економічно об­ґрунтовував гасло автономії України. Після 1910 ві­ді­йшов від активної політичної діяльності, сприяв роз­гортан­ню українського ко­оперативного руху. Від липня 1917 — голова Всеукраїнської ради робітничих депутатів, уві­йшов до складу УЦР і Малої ради від УСДРП (1917–21 — член її ЦК). Обраний депутатом Всеросійських Установчих зборів. Від листопада 1917 — Генеральний секретар праці (до березня 1918), водночас від грудня 1917 — Генеральний секретар військових справ (до січня 1918) в уряді В. Вин­ниченка. У березні 1918 очолював українську делегацію, яка вела пере­говори про укладе­н­ня економічних договорів з Німеч­чиною та Австро-Угорщиною. За геть­манату П. Скоропадського пере­бував в опозиції, за Директорії УНР від 1919 — голова дипломатичної місії УНР у Берліні. Після звільне­н­ня з посади 1921 залишився на еміграції, ви­йшов з УСДРП і ві­ді­йшов від політичного життя. Став спів­засновником Українського національного обʼ­єд­на­н­ня у Берліні. Автор низки праць зі статистики, економіки, політології і національних про­блем, зокрема «Статистика землеволоді­н­ня в 1905 р.», «Про автономію України» (обидві — 1907), «Автономія України і соціал-демократія» (1917), «Україна в державному бюджеті Росії» (1918). Пере­клав українською мовою працю «До критики політичної економії» К. Маркса (1923).