Правилов Олександр Сергійович
ПРА́ВИЛОВ Олександр Сергійович (21. 07. 1938, с. Красне, нині Сонцівка Покровського р-ну Донецької обл.– 02. 06. 2003, м. Нижній Новгород, РФ) — співак (бас), педагог. Народний артист РРФСР (1977). Лауреат 4-го Міжнародного конкурсу імені П. Чайковського (Москва, 1970, 4-а премія). Закінчив Львівську консерваторію (1965; кл. О. Дарчука). 1959–60 — хорист капели «Трембіта» (Львів). Від 1965 — соліст Нижньогородського театру опери та балету імені О. Пушкіна, водночас від 1968 — викладач Нижньогородської консерваторії. Володів широким за діапазоном та оксамитово-м’яким за тембром басом-кантанто. Відомий переважно як оперний співак, однак виступав також із концертами, де, поряд із творами українських, російських та західноєвропейських авторів — М. Лисенка, М. Глінки, М. Мусоргського, П. Чайковського, С. Рахманінова, Й. Брамса, Ф. Шуберта — виконував українські народні пісні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Іван Сусанін («Життя за царя» М. Глінки), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Пімен, Борис, Досифей («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Кочубей, Рене, Грьомін, Мамиров («Мазепа», «Іоланта», «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського), Степан Разін (однойменна опера О. Касьянова), Дубровський (однойменна опера Е. Направника), Мендоза («Дуенья» С. Прокоф’єва), Дон Базиліо, Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно).
Рекомендована література
- Елисеев И. Обретенное призвание // Театральная жизнь. 1975. № 20.
Завантажити статтю
Людина 
