Шандор Вікентій Іванович

ША́НДОР Вікентій Іванович (12. 10. 1907, с. Баранинці, нині Ужгородського р-ну Закарпатської обл. — 11. 08. 2003, м. Сомерсет, шт. Нью-Джерсі, США) — право­знавець, економіст, політолог, публіцист. Дядько Л. Баботи. Дійсний член НТШ в Америці (2001). Член уряду Карпатської України (дипломатичний пред­ставник у Празі, 1938—39). Закінчив Мукачівську торговельну академію (нині Закарпатська обл., 1927), Карлів університет (Прага, 1935), там же 1939 отримав вчене зва­н­ня доктора права, студіював економічні науки у Франкфурті (Німеч­чина), ви­вчав політологію в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). Служив у чеському війську (1928—31). Працював у Земському банку (Братислава, 1935—45). До США емігрував у серпні 1947. Був членом публікаційно-інформаційної комісії Українського кон­гресового комітету Америки (1948—60), працював у Департаменті фінансів (1959—77), доцентом Українського технічного ін­ституту (Нью-Йорк, 1953—57). Був за­ступником голови уряду УНР в екзилі (1985—89). Від початку 1990-х рр. видав 4 книги з історії Закарпа­т­тя: «Закарпа­т­тя. Історично-правовий нарис від ІХ ст. до 1920 р.» (Нью-Йорк, 1992), «Спомини. Т. 1. Карпатська Україна 1938—1939» (Уж., 1996), «Карпатська Україна у ХХ століт­ті» (англійською мовою, Гарвард, 1997), «Спомини. Т. 2. Карпатська Україна 1939—1945» (Уж., 2000). Під­готував до друку 3-й том «Споминів» (не опубліковано).

Завантажити статтю