Рихтицький Любомир

РИХТИ́ЦЬКИЙ Любомир (псевдоніми: Степан Любомирський, Степан Емерсон, Микола Хортиця; 21. 06. 1921, м. Дрогобич, нині Львівської обл. — 16. 07. 1983, м. Чикаґо, США) — письмен­ник, художник-графік. Чоловік Д. Рихтицької. Член ОУН, учасник 2-ї світової війни — старшина Першої української дивізії УНА. Автор збірки новел та оповідань про під­пі­л­ля й ОУН «Сон літньої ночі» (Ріміні, 1946), нарисів «Без­страшні. Вітер і дим» (Торонто; Лондон, 1990), повісті «Хай роз­судить меч» (Мехелен, 1948), романів «Жорстокі світанки» (Він­ніпеґ, 1947), «Племʼя вовків» (1951), «Таємний фронт» (1952), «Велика гра», «Між славою і смертю» (усі — Мюнхен), «Доба страхіть» (Він­ніпеґ; усі — 1953), «Прометеїв вогонь» (Лондон, 1977), «Ніколи не забуду» (1984), трилогії «Слідами Заповіту» (1985; обидва — Торонто; Лондон), роману-епопеї «Під молотом війни» (Мюнхен, 1952—56) у 4-х книгах («Гад від­ходить», «Ще одна ніч», «Полумʼяні душі», «Кривавий вир»). Усі прозові твори Р. україноцентричні, спроєктовані на висвітле­н­ня історичної правди, зокрема створе­н­ня УПА, життя України в період 2-ї світової війни. За його сценарієм у Канаді знято кіно­стрічки «Ніколи не забуду» (1969; режисери Б. Паздрій, В. Бачинський), «Заш­уміла Верховина» (1976; режисер О. Ковальський). Упорядкував, зредагував, про­ілюстрував книжку спогадів колишнього вояка Першої Української дивізії УНА Р. Лазурка «На шляхах Європи» (Чикаґо, 1971). Упродовж 1949—83 керував Під­пільною поштою України (Мюнхен—Чикаґо). Неофіційне поштове ві­домство в рамках Закордон­ного поштового від­ділу Закордон­них частин ОУН видало близько 3700 типів українських недержавних поштових марок, конвертів, 470 блоків, бофонів (під­пільних грошей). Над малюнками також працювали М. Черешньовський, З. Гординський, Л. Гуцалюк, Е. Козак, Б. Крюков. Під­пільна пошта виготовляла спеціальні конверти з сюжетами, що від­дзеркалювали протест мирян проти більшовицької дис­кримінації Церкви в Україні. Марки ві­домства, що ним керував Р., наклеювали на листи поряд з державними марками. Листівки пере­давали багато побутових деталей пов­станського життя — одяг, зброю, жит­тєві ситуації; у зміст марок вкладали символ глибокої поваги до християнських цін­ностей, незламність українського духу і боротьби за незалежність України. Під­пільна пошта спрямовувала кошти на під­тримку боротьби в Україні.

Завантажити статтю