Різниченко Веніамін Іванович
Визначення і загальна характеристика
РІЗНИЧЕ́НКО Веніамін Іванович (24. 10. 1901, с. Цареборисів Ізюмського пов. Харківської губ., нині Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. — 15. 11. 1966, Харків) — письменник, педагог. Закінчив Ізюмську гімназію (1918), навчався на факультеті соціального виховання Харківського інституту народної освіти. Учителював у Харкові. Належав до спілки українських селянських письменників «Плуг». У 1930-х рр. репресований. Після повернення із тюремного заслання його твори майже не друкували. Автор оповідань для дітей «Гарасько-повстанець» (1926), «Сенька-вирвиглаз» (1928), «Чабанова легенда» (1930), «Вовча здобич» (1932), повісті «Подорож до землі невідомої» (1930; 1932), нарису «На Дніпрельстан» (1929; усі — Харків). Окремі твори Р. опубліковані у колективному збірнику «Червоні квіти» (К., 1972) Писав у стилі соціалістичного реалізму. Повісті та оповідання відбивають правдиві і казкові події, несуть у собі ідеї любові до охорони довкілля, поваги до друзів, розвивають естетичні почуття.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
