Черняков Іван Тихонович

ЧЕPНЯКО́В Iван Тихонович (21. 10. 1936, с. Нова Слобода Путивльського, нині Конотопського р-ну Сумської обл. — 04. 12. 2011, Київ) — археолог, історик, музеє­знавець. Кандидат історичних наук (1975). Премія імені В. Хвойки у галузі охорони памʼяток археології України (2011). Закiнчив Одеський університет (1959). Від­тоді пpацював у Одеському археологічному музеї АН УРСР: від 1961 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1965 — директор, від 1973 — завідувач від­ділу історії стародавнього Єгипту; 1976—98 — у Ін­ституті археології НАНУ (Київ): 1984—86 — завідувач сектору новобудовних екс­педицій, 1986—88 — голова Польового комітету, 1988—92 — завідувач від­ділу первісної археології, 1992—98 — старший науковий спів­робітник; 1998—99 — за­ступник директора з наукової роботи історико-архітектурного заповід­ника «Стародавній Київ»; 1999—2001 — завідувач сектору охорони памʼяток археології Центру з охорони памʼяток історії та культури Києва; 2001—04 — старший науковий спів­робітник НДІ памʼятко­охорон­них досліджень Міністерства культури і мистецтв України (Київ). Брав участь у роз­копках палеолітичної стоянки Велика Ак­каржа, від­крит­ті культури Гумельниці у Подунавʼї, поселень трипільської культури на території України і Молдови, пізньотрипільських курганів в Усатово, Маяки, між­річ­чі Дунаю та Дністра, поселень сабатинівської культури, скіфського городища Надлиманське та поселе­н­ня Миколаївка ІІ, гетського поселе­н­ня Пів­ден­не, античного міста Ніконій, римського укріпле­н­ня Орловка, черняхівського поселе­н­ня Нерушай. Досліджував кургани в Одеській, Запорізькій, Полтавській обл. 1959 вiдкpив памʼятки культуpи Гумельниця на лiвобеpеж­жi Дунаю. Один з ініціаторів створе­н­ня Одеського археологічного товариства (1959), благодійного фонду «Трипі­л­ля» (2002).