Химочка Василь Іванович
Визначення і загальна характеристика
ХИ́МОЧКА Василь Іванович (28. 12. 1950, с. Старокозаче Ізмаїльської обл., нині Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. — 14. 06. 2016, Київ) — художник-монументаліст, живописець і графік. Брат С. Химочки. Член НСХУ (1992). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978). Від 1995 — викладач композиції Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1979. Персональні — у Києві (1993, 2017 — посмертна), Тегерані (1993), Празі (1995), Хмельницькому (2008).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Древо бажання» (1983), гобелен «Мереживо звуків» (1985), «Язичницькі мотиви. Поклоніння Сонцю» (1989), «Остання тайна», «Дума», «Той, хто є перехожим», «Апокаліптичне» (усі — 1992), «Стрітення» (1994), «Серце світу» (1999), «Возстань душе моя» (2000), композиція «Сварга» (2008); розпис станції київського метрополітену «Мінська» (1984, співавт.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
